Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Історія міста
Історія. Місто Ромни
Середа, 11 березня 2009, 10:10      Ромни, Сумська область


Населеня. Місто Ромни: 45 тис.
Площа: 65 кв.км
Індекс: 42000
Тел.код: +380-5448
Географічні координати:    50°46' п.ш.     33°27' с.д
 

 

Ромни - одне з найдревнiших мiст України, розташоване на високому плато, що омивається з трьох сторiн водами тихоплинної Сули та великого Ромену. Здавна цю мiсцевiсть облюбували люди. Їх першi слiди дiяльностi вiдносяться до пiзнього палеолiту за 30-15 тисяч рокiв тому. В 8-10 столiттi тут iснувало сiверянське поселення "Монастирище", з якого 1100 рокiв тому виросло мiсто - фортеця Посульської оборонної лiнiї., що впродовж вiкiв захищало пiвденно- схiднi кордони Київської Русi.

 

За легендою назва мiста походить вiд квiтки ромашки, або "роменцвiту", яка в тi часи суцiльним килимом вкривала родючi чорноземи Посулля. Мiсто пiд назвою "Ромен" вперше згадується у Лаврентiївському литописi пiд 1096 роком, де розповiдається про боротьбу Київського князя Володимира Мономаха з половцями.

 

Не одне сторiччя боронив Ромен Київську Русь... Та бувало стiни не його витримували натиску кочовикiв. Десь в 1185 роцi хан Кончак пiсля перемоги над князем Iгорем захопив всi фортецi Посульської лiнiї, а в 1239 полчища Батия повнiстю зруйнували мiсто. Але попри всi незгоди i лихолiття вистояв, зберiг своє лице Ромен. Овiянi славою ратнi подвиги роменцiв в боротьбi за незалежнiсть України в 17-18 ст. У Визвольну вiйну 1648-1654 рр. Роменцi однi з перших вступили до вiйська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послiв до України та Переяслава.

 

Саме в Ромнi взимку 1707 року знаходилась ставка вiйська гетьмана України I. Мазепи i шведського короля Карла ХII пiд час росiйсько - шведської вiйни, в ходi якої вирiшувалась доля незалежностi України. Про героїчну iсторiю Ромен свiдчить i древнiй герб мiста. Так Роменська мiська ратуша ще з по давнiх часiв мала печатку, на якiй було зображено хрест що стоїть на могилi, як символ мужностi, стiйкостi захисникiв мiста, яким було притаманно "стоять на смерть ", "до хреста".

 

Ромни. Флаг і старовинний герб міста. Історичний прапор міста

Ромни з зображенням в

центрі стародавнього

герба міста.

Ромни. Сучасний герб міста. Сучасний герб міста Ромни.

 

Хоча Ромен мав статус сотенного мiста, але фактично з 1714 року став адмiнiстративно - полiтичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигiдне географiчне розташування не перехрестi важливих мiжнародних торгових шляхiв сприяють процвiтанню мiста в 18-19 столiттях як провiдного економiчного, культурного центру Лiвобережжя, торгової столицi України Росiйська цариця Катерина ii засновує в Ромнi головну тютюнову контору. До середини 19 сторiччя в мiстi вiдбувається славетний Іллiнський ярмарок, на який з'їжджались до 120000 чоловiк, а товарообiг сягав 10 млн. карбованцiв. i Іллiнський ярмарок за своїм значенням в Росiйськiй iмперiї поступався тiльки Нижегородському. До мiста в 1874 роцi прокладається Любаво Роменська залiзниця, яка з'єднала Лiвобережну Україну з Балтiйським морем i сприяла значному економiчному зростанню регiону. В Ромнi засновується один iз перших в Українi механiчний завод. Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки революцiйних потрясiнь, Першої свiтової, громадської, Великої Вiтчизняної воєн. Пiсля дворiчної фашистської окупацiї Ромен було звiльнено 16 вересня 1943 року воїнами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивiзiї. Тисячi роменцiв за роки вiйни нагородженi орденами i медалями, 16 стали Героям Радянського Союзу, серед них: легендарний розвiдник К. Гнiдаш, командир полку Г. Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуваннi рiчки Одер. В роменському небi в 1941 роцi вперше в свiтi був здiйснений повiтряний таран жiнкою - льотчиком К. Зеленко. Яка посмертно отримала звання Героя тiльки через 20 рокiв. Ромен, як повiтовий центр в рiзнi роки пiдпорядковувався Чернiгiвському намiсництву, Малоросiйськiй, Полтавськiй губернiям. В 1923-1931 рр. Ромен - центр округи, згодом районний центр Чернiгiвської, а з 1939 року - новоутвореної Сумської областi. З 1962 року Ромен - мiсто обласного пiдпорядкування, до нього вливаються навколишнi села: Засулля, Лозова, Процiвка. Про багатовiкову iсторiю Ромен зберiг славу культурно-мистецького i духовного центру Посулля. Саме тут 200 рокiв тому вiдкривається одне з перших на Українi повiтових училищ. До революцiї в мiстi дiяли комерцiйне, духовне, реальне училище, жiноча гiмназiя. Впродовж ХІХ на початку ХХ столiття мiсто мало три драматичнi театри, капелу iм. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публiчну бiблiотеку. Про багатовiкову iсторiю Ромен свiдчать численнi пам'ятники. Серед них: перший в свiтi монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвiтньо вiдомим скульптором i кiнорежисером Iваном Кавалеридзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщинi, монумент матерi героїнi Олександрi Деревськiй, яка всиновила i виховала 48 дiтей сирiт рiзної нацiональностi; пам'ятники останньому кошовому Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському та легендарному командарму часiв громадянської вiйни Iвану Федьку.

 

ВРомен минулих вiкiв збереглись визначнi архiтектурнi ансамблi: Святодухiвський собор, мiська дума, реальне та духовне училище, земська лiкарня, археологiчнi пам'ятки.

 

Роменщина - батькiвщина визначних дiячiв театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликiвської, С. Шкурата; засновникiв Московського камерного та Роменського драматичного театрiв О. Таїрова, I. Кавалєридзе, автора славетного "Запорiзького маршу" Євгена Адамцевича.

 

Слава роменських художникiв ХVIII столiття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 столiттях продовжили вiдомi митцi М. Бут, Є. Мiнюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та iншi.

 

Наукового олiмпу досягла слава роменських вчених академiкiв фiзикiв А. Iоффе i С. Тимошенка, медикiв I. Савченка, В. Чаговця, О. Скоромця, М. Губергiрiца, хiмiкiв В. Коршака, I. Скрипаля.

 

Сьогоднi Ромен - один з провiдних промислових центрiв Сумщини. Облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочнi та борошнянi вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських пiдприємств широко вiдомi в Українi та за її межами. Площа мiста сягає 65 квадратних кiлометрiв, населення - переважно українцi, становить 54 тис. чоловiк.

 

Роменська земля має однi з найпотужнiших в свiтi чорноземи, а з її надр надходить 20% загальнодержавного видобутку нафти. Саме тут в околицях Ромен, на горi Золотусi в 1937 роцi було вперше добуто нафту в Радянськiй Українi. Мiсто має розгалужену транспортно-комунiкацiйну систему. Залiзниця зв'язує мiсто з Днiпропетровськом, Сiмферополем, Мiнськом, Москвою, Санки-Петербургом, через Ромен пролягають автошляхи вiд Курська, Сум, до Полтави, Києва. Чарують око i ваблять розмаїтою веселкою мiськi бульвари та затишнi алеї в мiському парку. А на околицях мiста розкинулось двi пам'ятки садово-паркового мистецтва "Пивний лiс" та "Огнiвщина".

 

Впевно крокує в майбутнє, вiчно молоде, тисячолiтнє завжди квiтуче i привiтне мiсто над Сулою.

 

Панченко В.В.

 

Випадкове фото

"Крест"