In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Будинок престарілих – це не страшне доживання, а спокійна старість… |
Тандем-пресс |
Середа, 31 жовтня 2012, 22:19 Ромни, Сумська область |
Довічне питання «Батьки-Діти», у західних країнах велика кількість людей похилого віку перебуває у Будинках пристарілих. Але українська душа скоріш всього відреагує на «забугорні» звичаї протестом, обуренням і нерозумінням: як можна при живих, здорових, молодих і енергійних дітях (онуках) віддати рідних матусю або татуся (та хоч і напівбожевільного прапрадідуся) у якийсь там пансіонат, до чужих людей?! У нас, українців, менталітет такий: за родину - болять і серце, і розум, за неї у нас совість не спить. А ще ж висока моральність і відповідальність, а якщо ні - то страх перед людським осудом. Але тут питання не стільки у моралі, скільки в сприйнятті і розумінні слів «будинок престарілих», «пансіонат (або інтернат) для людей похилого віку». Для наших вух ці слова стереотипно негативні, оскільки візуалізуються картинами побуту: старі, залізні ліжка, байдуже ставлення персоналу, заспокійливі уколи - словом, жахливі умови, та ще й чужі люди навколо. І навіть якщо щось з цього і близько до правди, не це є вирішальним: у нашій країні, як правило, у будинок престарілих потрапляють ті, хто на якомусь етапі життя залишився без близьких, хто не може самостійно пересуватися, не здатний мінімально доглядати за собою, тяжкохворі, люди з психічними відхиленнями або ж ті, у кого перервалися відносини з сім'єю (стався конфлікт або діти емігрували або переїхали кудись далеко). Всі вони в переважній більшості перебувають у глибокій депресії, час від часу відчувають себе самотніми, безпорадними і непотрібними, а значить - джерелом негативу. Так чи захоче хтось віддати свого кровного родича в царство смутку, хвороб і старості? І все ж хотілося, щоб у нашій країні установи для людей похилого віку сприймалися не як місце «доживання», а як куточок відпочинку і насолоди поважним віком, коли можна відпочити за себе і порадіти за інших. Ми повинні викорінити стереотип, що будинок престарілих означає розрив відносин з родиною (можна поєднати одне з іншим). Адже найстрашніше для літньої людини - соціальна ізоляція. Перебування в будинку для престарілих (пансіонаті) має багато переваг: постійний догляд, трьох-чотириразове харчування, лікування та спілкування. Старим не потрібно купувати продукти, прибирати, думати про одяг і взуття, хвилюватися через погане самопочуття. Деякі пансіонати піклуються навіть про їх психологічний комфорт: час від часу стариків відвідує психолог. Всього цього не може дати молода сім'я, яка майже весь день зайнята на роботі, щоб утримувати себе, дітей і батьків. Можна забігати до людей похилого віку до і після роботи, можна забрати їх до себе, найняти доглядальницю. І всі варіанти містять безліч нюансів: фізичне знесилення, брак часу на себе і дітей, порушення комфорту проживання, ймовірні конфлікти через житлову площу та побутові незручності, можливе несумлінне ставлення доглядальниці і т.п. До того ж в окремих випадках, коли мають місце психічні розлади, людину похилого віку не можна залишати вдома одну, оскільки це загрожує негативними наслідками. Немає сенсу рвати на грудях сорочку і проголошувати промови з гаслами про моральні обов'язки, соромитись тих, хто віддав когось із рідних у спеціальну установу. Адже іноді це краще рішення. Інша сторона, проблеми в самій суті пансіонатів, де співробітники - часто за копійки - доглядають за старими, іноді абсолютно безпорадними. А це дуже виснажлива робота, яку можна порівняти з доглядом за немовлям. Тільки набагато важче, так як в одному випадку - початок, а в іншому ... Начальник відділу управління праці та соціального захисту населення Людмила Подоляка, розповіла мені про порядок прийняття до будинку престарілих. Отже, відповідно до Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат та ветеранів війни і праці - до будинку-інтернату приймаються на державне утримання особи похилого віку, які досягли пенсійного віку та інваліди першої і другої груп старші 18 років, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у пансіонаті та які не мають працездатних родичів, зобов’язаних їх утримувати за законом. На позачергове влаштування до будинку-інтернату мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до І, ІІ,ІІІ категорії згідно із законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Переважне право на влаштування до будинку-інтернату мають ветерани, згідно із Законом України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку”, члени сімей загиблих військовослужбовців. Як виняток, до будинку-інтернату можуть прийматися особи похилого віку та інваліди, які мають працездатних дітей або родичів, зобов’язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об’єктивних причин не можуть цього робити. У такому разі щодо кожного окремого випадку, на підставі підтверджуючих документів, приймається рішення колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації. За наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати, за умови стовідсоткового відшкодування будинку-інтернату витрат на їх утримання. Особам, які мають згідно з чинним законодавством України пільги і влаштовуються до будинку-інтернату на платній основі, розмір сплати за їх утримання розраховується з урахуванням наявних пільг. Для бажаючих громадян за наявності вільних приміщень у будинку-інтернаті можуть утворюватись відокремлені від основного контингенту підопічних платні відділення, які працюють на основі госпрозрахунку. Інвалідам і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті на платній основі, пенсія виплачуються у повному обсязі. Громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців, як на загальних підставах, так і на платній основі. Приймання до будинку-інтернату загального профілю здійснюється за путівкою, виданою головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації на підставі:
Будинки-інтернати загального профілю Сумської області: Сумський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці; Кролевецький будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів; Охтирський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів; Воронізький будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів; Синівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів; З заявою про влаштування до будинку-інтернату загального профілю громадяни м. Ромни можуть звернутися до управління праці та соціального захисту населення за адресою: бул. Шевченка, 8, кім. 25. Анна Марченко |