Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Тандем пресс 8 березня “жіноча відповідь” на 23 лютого.
8 березня “жіноча відповідь” на 23 лютого.
Тандем-пресс
Субота, 16 березня 2013, 06:37      Ромни, Сумська область
Прекрасна половина людства — саме так сьогодні називають жінок. Як багато складено віршів, написано пісень, намальовано картин — саме про жінок. Всі жінки — особливі та неповторні. Роль жінки унікальна. Важко уявити, що сталося б із людством, якби воно втратило жіночність. Мале дівчатко, юна дівчина, дружина, мама, бабуся — зазвичай жінкам доводиться бути в таких ролях, а це потребує так багато мудрості.
В українському календарі дуже велика кількість свят, хоча жіночих з них вкрай мало. Тому, 8 березня, таким чином, видається для прекрасної половини людства чи не єдиним приводом для святкувань. Втім, як би це було не дивно, все частіше походження того чи іншого приводу для веселощів чи просто відпочинку ми не помічаємо. Адже, майже у кожного свята існують свої конкретні автори та історія.
Свято 8 березня прийнято вважати «жіночою відповіддю» 23 лютому. Цікаво, проте День захисника Вітчизни реабілітував лише у січні 2004 року тодішній Президент України Леонід Кучма.
Окрім  свята жіночої солідарності в Україні залишається ще власне свято Матері, проте, як не дивно, традиція цього світлого свята ще не настільки вкорінилася у підсвідомість українців.
8 Березня - історія виникнення традиції

А почалося все ранньою весною 1857 року, коли текстильниці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Демонстрацію поліція розігнала, але шуму, у зв'язку зі своєю незвичністю, вона наробила багато. Цю подію місцева преса навіть називала "Жіночим днем".
Пройшло понад 50 років, коли в останню неділю лютого вже 1908 року, тисячі жінок, знову вийшли на вулиці Нью-Йорку. Жінки знову вимагали виборчого голосу, виступили проти жахливих умов праці, і особливо проти праці дітей. Поліція одержала наказ розігнати демонстрацію. У хід були пущені шланги з брудною крижаною водою.
Проте традицію було уже започатковано. І в 1909 році "Жіночий день" знову відмітився маршами і страйками жінок. У 1910 році соціалісти і феміністки провели "Жіночий День" вже по всій країні. Пізніше в цьому ж році делегатки поїхали із США до Копенгагена на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалістів, де і зустрілися з Кларою Цеткін.
Натхнена діями "американських соціалістичних сестер", вона запропонувала поставити на конференції питання про те, щоб жінки у всьому світі вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх проблем.
Конференція, в якій взяли участь більше 100 жінок з 17 країн, підтримали цю пропозицію. В результаті поіменного голосуванням з'явився "Міжнародний День солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ'я". Проте точна дата святкування цього "знаменного дня" на цій конференції так і не була визначена.
Вперше "Міжнародний Жіночий День" був проведений 19 березня 1911 року в Німеччині, Австрії, Данії і деяких інших європейських країнах. Ця дата була вибрана жінками Німеччини, тому що цього дня в 1848 році король Пруссії перед загрозою озброєного повстання дав обіцянку провести реформи, зокрема введення виборчого права для жінок.
В 1912 році цей день жінки відзначили уже 12 травня. І лише з 1914 року цей день стихійно стали відзначати чомусь 8 березня.
Так як Росія жила тоді, на відміну від всієї Європи, за юліанським календарем, то "Міжнародний Жіночий День" святкували не 8 березня, а… 23 лютого. В Росії цей день почали відзначати щорічно з 1913 року.
В СРСР 8 березня довгий час був звичайним робочим днем, і лише 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, "Міжнародний жіночий День —8 березня" був оголошений в Радянському Союзі святковим днем.
Цей день оголошений національним вихідним в республіках колишнього СРСР - Білорусі, Молдові, Росії і Україні, а також в: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.
У Сирії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії - як День пам'яті полеглих.
Незважаючи на витки історії, свято прекрасної частини людства – перш за все свято, що викликає найкращі почуття в людей. Тож нічого іншого не залишається окрім як насолоджуватися цим святом жінок, весни та краси.
Як ми вже згадували, Україні це свято дісталося у спадок від Радянського Союзу – країні, де показовість була потрібною тоді, коли реалії краще було приховувати. І саме показовість сьогодні є головною під час святкування 8 березня. Бо погодьтеся – чоловіки не завжди щиро вітають представниць прекрасної статі у цей день. Роблять це радше тому, що так потрібно.
На мою думку,  шанувати жінок слід не один раз у рік і вже точно – не показово. Бо 8 Березня це швидше щось таке: прийшов і відкупився. Ми кожен день повинні шанувати материнство та жіноцтво, як таке.
Жіноче свято не можна відзначати лише раз на рік. Як і не можна один раз на рік згадувати про заслуги представниць прекрасної половини людства.    

Жінка та професія

Як же святкують це прекрасне свято жінки, з незовсім жіночими професіями? Наразі, хоча жінку й називають слабкою статтю, навіть чоловічі професії та посади підсильні саме прекрасній половині.
Кожна з Жінок,  говорила про те, що не шкодує про власний вибір і усвідомлює ту величну місію, на яку їй випала доля.
Заступник голови Роменського міськрайонного суду Кондратенко Людмила Петрівна близько 20 років присвятила служінню Феміди і вважає посаду судді — жіночою. “Хоча 8 березня й проходить в святковій домашній атмосфері, всеодно тримаю руку на пульсі”. - говорить Людмила Петрівна.
- З перших днів своєї роботи я усвідомила, що свят на службі не буває, - говорить молодший лейтенант,  інспектор сектору охорони громадського порядку Роменського МРВ УМВС України в Сумській області, Юлія Осипчук. – Як тільки в усіх свята, міліція має бути насторожі і забезпечувати порядок. Проте я ніколи не шкодувала, що так сталося в моєму житті, тому що в цьому є патріотичний обов’язок і усвідомлення того, що ти працюєш для своєї держави, для свого народу. Зрештою, я зрозуміла, що такий ритм життя не всі чоловіки витримують, бо тільки жінці присущі: посидючість  та терпіння.
Доречно згадати й слідче відділення Роменського МВ, яке очолює саме жінка — майор міліції Загамула Юлія Володимирівна, із 18 підлеглих — 13 осіб, саме прекрасна половина.
Нежіночі професії для тендітних жіночих плеч, виявляються неважким тягарем, вони гартують і навчають смиренню та терпінню, бо такий вже вони обрали шлях – нести відповідальність за долі інших, почасти ховаючи свої особисті почуття глибоко всередині.
Вони носять погони, вони вершать долі тисячі людей, але всеодно залишаються жінками, які потребують уваги не тільки на свято 8 березня.


Анна Марченко
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Сейм
Сейм

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення