Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Тандем пресс Калнишева рада - 2009
Калнишева рада - 2009
Тандем-пресс
Середа, 17 червня 2009, 07:36      Ромни, Сумська область
Роменська земля дала світові таку непересічну особистість, як останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський. Його боялася могутня цариця Катерина ІІ, тому і запроторила його у Соловецький монастир. Петро Калнишевський жив у трьох століттях – народився 1691 року, помер 1803, коли був майже сліпим старцем. На чолі Січі він опинився у більш ніж поважному віці – 75 років. Але це не завадило йому служити в ім’я України і козацтва все життя. Між іншим, це унікальний випадок – щоб одну особу обирали 10 разів поспіль на посаду отамана. Він був видатним благодійником, збудував 5 церков, опікувався освітніми проблемами та підростаючим поколінням.

 

 

Минулі вихідні 6 і 7 червня у Ромнах та Пустовійтівці проходили під знаком його імені: Роменщина у день святої Трійці згадувала свого видатного земляка. У суботу пройшла презентація книги «Петро Калнишевський: постать і епоха». На неї з районного бюджету виділили 3 тис. грн. І хоча тираж у неї невеликий – 300 примірників, наш район отримав 50 з них – її передадуть в  бібліотеки, відділи освіти та представникам громадськості. Під час презентації книги знаний бард Олександр Триус виконав «Думу про козаків» на бандурі.  З теплотою та повагою озвалися про Калнишевського представники Роменського козацтва Георгій Завгородній, Олександр Іващенко. Зокрема Олександр Іващенко зазначив: «Петро Калнишевський був людиною із сильним духом, всім своїм життям та боротьбою проти цариці він доводив, що можна уярмити тіло, але не можна уярмити душу». Генерал-осаул козацтва Георгій Завгородній дав відповідь на питання: «Чому Катерина боялася Січі та козаків?» «Вона ще під час першої зустрічі з Калнишевським побачила в його очах велич цієї особистості. Цариця 13 років обдумувала, як знищити Січ, і врешті вирішила відіслати Калниша на Соловки, у монастир, де він протягом 25 років знаходився у камері розміром 1 на 2 метри».

 

 

Провідний бібліограф районної бібліотечної системи Неля Кубатко презентувала близько 10 друкованих видань, у яких згадується останній кошовий Січі.  Учениця СЗОШ №1 Аня Балюра прочитала вірш, присвячений його пам’яті. Також присутнім у залі засідань виконкому показали фільм Данила Кулиняка «Повернення Петра Калнишевського» і запросили оглянути експозицію в Роменському музеї. Того ж дня на центральному стадіоні проходили змагання з футболу.

 

 

У Пустовійтівці – рідному селі отамана – у неділю протягом всього дня відбувалися вже традиційні святкування. Прикро, що з кожним роком масштаби святкувань стають все локальнішими. Раніше у Пустовійтівку обов’язково приїздили представники міністерств, депутати Верховної Ради, губернатори. А зараз з промовами виступають лише керівники місцевого рівня. Хоча на загальному настрої гулянь це аж ніяк не позначається.

 

 

Почалися урочистості з молебню у церкві Святої Трійці. Тут досі не з’явився іконостас та дзвіниця, про що ще рік тому говорив очільник області Микола Лаврик. Незважаючи на його грізний настрій карати винних, ніхто не посприяв місцевому священику отцю Анатолію зрушити це питання з мертвої точки. Службу проводили представники обласного духовенства. Під час урочистої ходи від церкви до пам’ятника Калнишевському над колоною майоріли прапори «Нашої України» та «Свободи». Але прихильники політики поводилися мирно, і це залишилося єдиним симбіозом політики у свято Калнишевої ради.

 

 

Заступник голови обласної адміністрації Олег Медуниця під час зібрання біля монументу отаману був дуже лаконічним: «Треба, щоб слава про Калнишевського йшла по всій Україні». Під зосередженим поглядом Калнишевського 5 молодих хлопців були посвячені в козаки. Під час обряду вони смиренно витримували удари нагайкою від осавула Роменського козацтва і відповідали: «Дякую, батьку!».

 

 

Далі у програмі свята були відвідання музею, де цілий поверх відведений саме козацькому періоду в історії України. Тут, зокрема, знаходиться Євангеліє, подароване Калнишевським церкві, яку побудували за його кошти. Молодь могла взяти участь в спортивних іграх, азартні люди мали нагоду отримати подарунок від безпрограшної лотереї. Курені з різними напоями та незмінним атрибутом свята – шашликами – теж не знали нестачі у відвідувачах. Між іншим,  саме  в цей час гості Калнишевої ради могли поєднати приємне з корисним і одночасно їсти та насолоджуватися виступами творчих колективів на сцені. Цього року сюди приїхали співочі та танцювальні ансамблі з Сумської, Харківської, Чернігівської та Полтавської областей. Їх дуже тепло приймала вдячна публіка.

 

 

Приємно, що незважаючи на купу щоденних проблем, люди знаходять у собі бажання організувати і відвідати таке непересічне дійство як Калнишева рада. Цей захід завжди багатолюдний, не лише Ромни, а й сусідні міста з задоволенням приїздять сюди, аби довести, що ім’я Петра Калнишевського досі дороге для нас. Дещо не вистачило козацьких розваг, як це було минулого року, і мала кількість баків для сміття трохи псували загальний вигляд свята. Та все ж, хочеться вірити, з часом масштаби дійства стануть більш грандіозними. Тим більше, що підростаюче покоління проявляє неабиякий інтерес до його особистості. І навіть школа у селі носить його ім’я. 

 

 

(фото 1)

 

 

Марія Козаченко
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Вулиця Руденко
Вулиця Руденко

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення