Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Тандем пресс Іван Савченко
Іван Савченко
Тандем-пресс
Четвер, 17 вересня 2009, 22:01      Ромни, Сумська область

Іван СавченкоЗ кожним роком їх кількість відчутно зменшується, а стан здоров’я постійно погіршується. Ветерани Великої Вітчизняної війни завдяки своїм неймовірним зусиллям змогли забезпечити нам мирне життя під синім небом. 16 вересня 1943 року увійшло в історію нашого міста як день звільнення від німецько-фашистських загарбників. У цей день у 2009 році на вулицях міста буде багато урочистих заходів, Ромни виглядатимуть по-святковому.

А 66 років тому тут було безліч зруйнованих будівель, покалічених тіл і душ наших мешканців. Який слід залишила війна у серцях тих, завдяки кому вдалося відстояти свободу тодішнього Радянського Союзу. Своїми спогадами ділиться ветеран війни Іван Опанасович Савченко.

- Мене призвали в армію на фронт в жовтні 1943 року, тоді мені було 18 років. Я воював у складі І Білоруського фронту, 47 армії, 76 стрілкової дивізії, 93 стрілкового полку, батарея 76-мілімітетрових гармат. У бійців були автомати і гвинтівки, а ми мали гармати, мій снаряд важив 6 кг. Уявіть, яка сила була в такого удару. Я був наводчиком. Страшно те, що ми знаходилися на відкритій позиції, воювали прямою наводкою, без прикриття, били по ворогу, який знаходився в зоні прямої видимості.

У Польщі ми брали фортецю Новий Двор, на Віслі.  Напередодні проводилася розвідка з боєм. Рота починала наступ. В ході обстрілу наші солдати засікали, звідки противник стріляв. Виявляли, де у німців танки, де пушки. Все це буде потрібно для майбутнього бою, щоб знати, звідки чекати удару. Мені видавали сто снарядів для здійснення наступу. Зранку наливали по сто грам спирту для бадьорості кожному солдату. По сигналу Катюші починалася артпідготовка і я починав вести вогонь по визначеним точкам. Командир гармати випив дві норми – за себе і за рядового, котрий відмовився, тому був не зовсім тверезий. Підійшов до мене і попросив дати вистрілити. Я йому навів гармату, йому лишилося тільки потягнути за затвор. І тут перед пушкою падає снаряд німецький, і чоловікові ногу пробиває осколком. Я запитую: «Ну що, вистрілив?». Тож командир гармати змушений був лікувати свою рану. За один день ми взяли цю фортецю, за що нашу дивізію поставили на передові позиції.

Брала наша дивізія німецьке місто Дойч Кронне. Це був березень 45 року. Оточили місто з усіх сторін. Під час наступу мені в ногу влучила розривна куля. Я дуже боявся, щоб не заділо кістку, а кров із ноги – фонтаном. Пішов у санчастину, мені зробили перев’язку і я втік із санчастини. Хоча міг полежати в госпіталі, але не захотілося годувати вошей. У цьому ж місті випадково натрапив на групу німців, які зайшли у місто з іншого боку. Почувши, що говорять німецькою, дістав автомат. Але оскільки я ним не користувався, той був незмазаним, він не вистрелив. Тільки через це німці залишилися живими, а то я міг би їх покласти там.

Під час взяття ще одного німецького міста ми зайняли один будинок. Німецький снаряд влучив у цей будинок, нас з командиром накрило уламками. Довго був без свідомості, коли отямився, поряд побачив убитих, подумав, що і я помер. У мене по голові пройшов осколок і залишив канаву у м’яких тканинах черепа. Командиру батареї вже доклали, що ми убиті. А інший солдат зробив мені перев’язку, і я підходжу до командира батареї. Він дуже зрадів, що я живий, але довелося іти в госпіталь. Виписався через 15 днів, і повернувся на фронт.

Ми дійшли до Берліна, взяли місто. І Білоруський та І Український фронти  оточили Берлін і взяли Рейхстаг. Там ми і зустріли перемогу.

Додому повернувся не відразу, бо після закінчення війни нас залишили у строкову службу. Старші солдати повернулися додому відбудовувати країну, а ми служили у Німеччині. Всього я відслужив 10 років і 1 місяць.

Після армії поступив у Київський технологічний інститут харчової промисловості, вчився з хлопцями і дівчатами, яким по 18 років, а мені було на десять років більше. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «інженер-економіст харчової промисловості». Був направлений у Куп’янськ, але там не давали квартиру, а у нас з дружиною вже була донька. А в Ромнах на консервний завод був потрібен начальник планового відділу,  і житлом забезпечували. Приїхав у Ромни у 1959 році, і досі тут живу. На консервному заводі пропрацював 16 років і 5 місяців. Трудовий стаж 57  років. Дружина померла рано – у 33 роки після тривалої хвороби. Я залишився сам з трьома доньками. Доводилося справлятися з усім – кухня, прання тощо. Зараз одна дочка живе у Кисловодську в Росії, дві – з власними сім’ями в Ромнах.

Коли був в армії у Німеччині, німці до нас ставилися нормально, і годували нас гарно. Вони дуже вихована нація. Там дуже чисто, у людей – дисципліна, порядок у всьому. А от фашисти – це страшна сила, цілковите зло. Після війни харчування у війську було чудове. Я не знаю за солдат, які служили у Радянському Союзі, а ми почувалися добре. Наші війська до служби ставилися добросовісно і відповідально. Хочу навести приклад німецької чесності. Старший лейтенант у магазині забув 50 марок. Коли він на наступний день прийшов до продавщиці, то вона сама йому нагадала про гроші.

А про саму війну згадувати неприємно і досі.

Тетяна Івасин

 

Прес-досьє

Іван Опанасович Савченко народився 20 квітня 1926 року у Білорусії. У родині виховувалося 11 дітей. Батько загинув на фронті у 43-му році. Із сім’ї залишилося двоє: Іван Опанасович (найстарший) і брат. Має три доньки, 4 онука, 2 правнука.

За свою службу отримав грамоту від Верховного головнокомандуючого СРСР Йосипа Сталіна за взяття Берліну. Війну закінчив у званні молодшого сержанту, зараз – полковник.

Нагороди: медаль «За відвагу», медаль «За бойові заслуги», медаль «За взяття Берліна», медаль «За звільнення Варшави».  За те, що після поранення повернувся у бій у Дойч Кронне, отримав орден Слави ІІІ ступеня. Має орден Вітчизняної війни ІІІ ступеня, орден Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ступеня, багато ювілейних нагород. Очолював міську раду ветеранів, часто виступає на мітингах.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Сейм
Сейм

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення