Ромны. Romny. Ромни. інфо

- Гірко, гірко! - багатоголосо лунало за весільним столом. Доки молодята в черговий раз виконували забаганку захмелілих гостей, Ірина крадькома кидала погляд на Геннадія. Вони були свідками. Геннадій також споглядав за "колегою" зі своєї позиції. Весілля гуло, музики грали, гості веселилися. Тоді вона була вперше у древ­ньому Ромні. Місто сподобалось і вона залишилася тут назавжди. Ірина Якуб - кримчанка.

- Моя мама була народним засідателем і частенько вдома обговорювалися різноманітні питання справедливості, правознавства, судочинства тощо, - розповідає Ірина Володимирівна. - і мені чомусь з малих літ захотілося бути фахівцем у цій галузі. Тож по закінченні школи вступила до Чернігів­ського юридичного технікуму на спеціальність "правознавство та облік у системі соці­ального забезпечення населення". Саме те, про що мріяла.

1989 року одержала диплом і вільний вибір місця роботи. Зрозуміло, її чекали в Сімферополі. Начальник управління Центрального району міста особисто приїздив до технікуму. Тож одержала посаду інспектора з призначення пенсій і допомог управлін­ня праці та соцзахисту населення. А в 1992 році стала роменкою.

Прибула на весілля на запрошення подруги. А невдовзі поєднали серця з Ген­надієм Воробйовим, міс­цевим під­при­ємцем. Спочатку аналогічна посада в Роменському міськвиконкомі. Через рік вона - спеціаліст другої категорії, а з червня 2002 року - заступник начальника відділу пенсійного забезпечення, заступник начальника відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в місті Ромни. У 2006 році без відриву від виробництва закінчила Між­регіональну академію управління персоналом за спеці­альністю "комерційне та трудове право".

- Ірина Володимирівна Керівник з великої літери, - ділиться думкою Алла Біленко, начальник управління ПФУ в м. Ромни. - Досить складний і великий обсяг роботи доводиться їй перегортати. Поезії в цьому процесі аніскілечки, але Ірина Воробйова виконує його творчо, оперативно і ефектно, показуючи приклад іншим.

У 2008 році її портрет був на дошці пошани у головному управлінні Пенсійного фонду України м. Суми. Торік завоювала друге місце в обласному конкурсі на звання "кращий за професією".

- А ще вона у нас - неперевершений організатор, генератор усіх добрих починань, - продовжує розповідь Алла Григорівна. - Тривалий час очолює профспілку. Організовує дозвілля, екскурсії, спортивні змагання тощо. Одним словом, вміє працювати з людьми.

- А за півднем ностальгія є? - цікавлюся.

- Немає, - чується у відпо­відь. - Якби не батьки, не їз­дила б взагалі до Сімферополя. Та й море мене не хвилює, не вабить, а дітям Володимиру та Юрію подобається.

Олег НЕБЕСНИЙ.