Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Вісті Роменщини У Великих Бубнах усі люди при ділі
У Великих Бубнах усі люди при ділі
Вісті Роменщини
Понеділок, 10 січня 2011, 22:41      Ромни, Сумська область

Рівняються на датчан

Нині нелегко всім, і ми, Ді­ди Морози, теж не розкошуємо. Заходився шукати зодяганку: валянки, кожух, а її катма. Баба в музей здала. Накинув на плечі поношену кожушину, ноги всунув у валянки-самошитки та й повернув на путівець, що веде до села Великі Бубни.

Навкруги краса казкова. Мо­розець укрив деревця сіро-білим інеєм, ставок скувало кригою, там рибалки ворожать над “лунками”, очікують, коли клюне окунець. Вибравшись на гору, відзначаю, що село насправді велике. Помпезний будинок культури, двоповерхові школа, контора, дитячий садок, лікарня. Всі ці споруди надають селу міського обличчя. Спокій великобубнівчан символічно оберігають дві справж­ні гармати. Це “дітище” колишнього голови колгоспу “Червоний прапор” М.І. Сударенка. Нині на цих землях господарюють молоді та ще й іноземці. Обробляє землі датська фірма. У вікнах на горішньому поверсі контори сільгосппід­приємства горить світло. Захо­джу до кабінету директора ТОВ “Агрофірма “Лан” В.А. Киричка і запитую:

– А чому ж це ви Діда Мороза за голим столом зустрічаєте? Чи збідніли?

– Ні, навпаки – з року в рік багатіємо, – бадьоро мовив Володимир Андрійович, – але добро наше в коморах та на фермах. Обробляємо 3015 га землі. Торік в середньому одержали по 31,2 ц зерна з гектара. Показник один з кращих у районі. А за результатами в молочному скотарстві обігнали всі сільгосппідприємства. За одинадцять місяців одержали по 5366 кг молока від корови. На кінець року вийдемо на 5700 кг.

– У чому ж причина таких приємних метаморфоз?

– Сито годуємо худобу, по­ліпшуємо стадо. Та й тваринники сумлінно трудяться, бо ж і виробничі умови добрі, і заробітки “солідні”. До того ж не забувайте, що у нас господарюють датчани, свої порядки на наш український кшталт перетягують. Дещо вдається.

– А чому не все?

– Не спрацьовує на позитив наш людський фактор, – таємниче посміхається Володимир Андрійович. – Мені довелося бувати на фермах у Данії, так там 500 корів обслуговує 2 працівники. Механізація, правда, не нашого рівня, але ж і трудяться там люди, не в образу мовивши, як роботи. Та й отримують за місяць у перерахунку на гривні 10-12 тисяч. За такої зарплати не потрібно утримувати домашні ферми, обробляти по декілька гектарів землі. Наші працівники заслуговують найкращих слів похвали. Найперше хочеться назвати спеціалістів. Це головний агроном Микола Вовк, головний бухгалтер Ніна Грабина, бригадир тракторної бригади Андрій Цюпка, механізатор Іван Салівон, комбайнер Володимир Білоус, доярка Світлана Гвоздецька, телятниця Ніна Зінченко, будівельник Микола Кугай.

Господарство забезпечує роботою 130 чоловік, а для села це найважливіше.

 

І грається, і танцюється

Не тільки виробництвом та домашніми турботами живуть селяни. Вони широко прилучаються до освіти, культури. Справжньою знахідкою для села є Неля Гармашова, яка приїхала з Донбасу і ось уже більш як 20 років працює ке­рівником хореографічного колективу “Рандеву”. Життєра­дісна, оптимістична вона натхненно розповідає:

– Нашому колективу виповнюється 10 років. Заняття відвідує 50 дітей. Виступаємо перед глядачами вдома, в ра­йоні, області. І результати маємо добрі. Днями брали участь в обласному конкурсі народного танцю “Віночок дружби”. Середня група школярів виборола перше місце. Скільки було радості! Наш танцювальний колектив дав путівку в трудове життя трьом сільським дівчатам. Дві з них закінчили Сумське культосвітнє училище і працюють у районах області, а Юлія Повшал навчається в Харківській академії культури та мистецтва.

– Одним словом, дотанцювалися дівчата!

– Виходить, що так. А скіль­ки дітей через хореографію прилучилися до прекрасного, навчилися розуміти мову тан­цю!

Чарівні звуки музики ллють­ся з відхилених дверей класу музичної школи. Це з дітками на баяні вправляється Ольга Перешивайло. Від учениці школи вона виросла до керівника музичного закладу. А сьогодні свої знання та досвід передає юним.

– Чув, що вам уже тісно у стінах школи, плануєте переходити в інше приміщення?

– Навчається в нас 90 дітей і ще є бажаючі, – говорить Ольга Валеріївна. – Відвідують вони класи баяна, труби, фортепіано, гітари, образотворчого мистецтва. Особливо багато дітей бажає навчитися малювати. Це вже справа досвідченого педагога М.Г. Коропця. Час­то звітуємо на районних, обласних конкурсах-оглядах, отримуємо призові місця. З Боромлі, окрім диплома за зайняте друге місце, привезли ще й премію 1000 гривень. Вирішили придбати два мікрофони.

Своєрідним куточком відпочинку та літературно-мистецького росту стала бібліотека.

– Зараз, як ніколи, людям не вистачає “живого” спілкування, – говорить завідуюча бібліотекою В.Ф. Матяш. – тому стараємося відновити щось на зразок вечорниць. Гуртуються як молоді, так і старші. Працює чотири клуби. Для дітей – “Барвінкова країна”, “Дитячий чобіток”, для дорослих – жіночий клуб “Берегиня”, “літературна вітальня”.

Уподобав школу волонтер

Багато народних приказок складено про науку: “Ученому світ, а невченому – тьма”, “Де більше науки, там менше муки”. Великобубнівська школа і приміщенням красива, і колективом. Очолює її досвідчений педагог, депутат районної ради В.А. Величко.

І вчителі, і школярі ввічливі, доброзичливі.

– Як справи, дітей у школі не меншає? – запитую у директора.

– Ні, – відказує Василь Андрійович. – На сьогодні маємо 197 учнів, а на наступні роки, за підрахунками, буде 200 і більше.

– У дитячому садку теж дітей більшає, – підхоплює  розмову сільський голова Л.Я. Буша. – Додатково створили ще одну групу. Дошкільний заклад сьогодні відвідують 73 дітей. Обладнати приміщення, придбати меблі, інвентар допомогла райдержадміністрація, виділивши 75 тис. грн.

– А які ще приємні новини?

– Торік отримали шкільний автобус для підвезення учнів із сусідніх сіл. А ще й така новина. У нас два роки працюватиме, навчатиме дітей англійської мови юний американець.

– Як?

– Відповідно до угоди між Корпусом миру Сполучених Штатів Америки в Україні та Великобубнівською ЗОШ І-ІІІ ступенів про співпрацю в рамках проекту навчання англійської мови в школі працює волонтер Стівен Сандерленд. Це, звісно, великий плюс для школи.

У Великих Бубнах у всьому стараються бути “першопрохід­цями”. Для прикладу, можна назвати побутове відділення Роменського територіального центру з обслуговування одиноких непрацездатних громадян. Таке одне в районі. Стояло без діла пустуюче приміщення, руйнувалося. Відремонтували, провели оздоблення і нині тут працюють пральня, душова, швейна майстерня.

Робітниця пункту Надія Ком­лик розповідає:

– Найбільше користуються послугами з прання білизни. І прийняти душ є бажаючі. Щоденно завантажена роботою швачка Олена Щербина. За місяць вона виконує 15-20 замовлень. Одиноких громадян ми обслуговуємо безкоштовно, інших – за помірну плату. Щоб помитися, наприклад, досить 10 гривень. Допоможуть виконати послуги соціальні працівники. Сумлінністю відзначаються Галина Карпенко, Лідія Пупенко, Олена Дем’янченко.

Далеко не у всіх хатах, конторах довелося побувати мені, Діду Морозу, не з усіма погомоніти. Але зустрічі підтвер­джують, що великобубнівчани люблять і вміють трудитися. У нинішніх непростих умовах достойно виходять зі складних ситуацій.

Вітаю жителів сіл Великобубнівської сільської ради, працівників ТОВ “Агрофірма “Лан”, а з ними і всіх жителів Роменського краю з Новим роком! Зичу добра, достатку, злагоди всім родинам.

З Дідом Морозом

подорожував Микола ЛАВРИК
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Сейм
Сейм

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення