Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Вісті Роменщини Оптимізація – не означає закриття
Оптимізація – не означає закриття
Вісті Роменщини
П'ятниця, 15 квітня 2011, 00:00      Ромни, Сумська область

Про перспективи і  подальшу долю так званих „малокомплектних” шкіл Ромен йшлося під час розмови із заступником міського голови Володимиром Дудком.

– Володимире Григоровичу, у минулі роки через постійну нестачу коштів на утримання закладів освіти порушувалося питання оптимізації галузі шляхом закриття деяких шкіл. За­звичай першою називали школу № 3. Хочеться почути ваше ставлення до цього питання, адже стан фінансування освіти не покращився, а, мабуть, ще й погіршився?

– Дійсно, цьогорічне недофінансування освітянської галузі з міського бюджету по захищених статтях – зарплата, енергоносії – складає 3,8 млн. грн. Але відразу скажу, що нинішня влада проти так званих непопулярних методів. Хочу нагадати, що своє ставлення до освіти Микола Калашник ви­словив ще у передвиборній програмі. І тепер ми не відступаємося від обіцянок: мережа навчальних закладів Ромен буде збережена у будь-якому випадку. Тож зараз питання про за­криття шкіл №№ 3, 6, 9 та ін­ших не стоїть взагалі. Більше того, спільно з відділом освіти працюємо над зростанням у них наповнюваності класів.

– У цих школах є класи по 10-12 учнів. На вашу думку, чому так склалося?

– Причин я бачу декілька. Адже ця проблема існує не один рік. Раніше в місті були чітко окреслені мікрорайони. Тобто де живеш, там і вчись. Сьогодні батьки обирають самі, де здобуватиме освіту їх дитина. Що впливає на їх вибір, – вже інше питання. Протягом останніх років вищезгадані школи були під загрозою за­криття, більше того, питання закриття школи № 3 неодноразово піднімалося на сесії міської ради. У 2006 році перший клас взагалі не відкрили, навіть не звернувши увагу на те, що тринадцятьом першо­класникам та їх батькам зіпсували свято першого дзвоника. То що повинні думати батьки? Звичайно, будь-яка людина, яка піклується за своє чадо, прийме рішення перевести дитину в іншу школу. На щастя, одна з найстаріших шкіл міста, а відкрилась вона ще перед війною у 1939 році, дякуючи патріотам навчального закладу і педагогічної справи, діє й сьогодні.

– Як аргумент небажання віддавати на навчання дітей у ЗОШ № 3 інколи звучить думка, що там працюють якісь „не такі” вчителі.

– Це висловлювання навіть не піддається елементарній логіці. Всі вчителі закінчили свого часу педагогічні вузи, мають певні категорії, досвід, постійно підвищують кваліфікацію. Звичайно, є в нашому місті справжні «зірки», якими пишаємося не тільки ми, а й Сумщина. Працюють такі й у Роменській ЗОШ № 3. Так, нещодавно мені довелося вручати грамоту Міністерства освіти і науки України лауреату IV етапу конкурсу «Виховати особистість» Ларисі Шевченко. Приємно було бачити сповнені гордості очі педагогів та дітей.

– А що скажете стосовно низького рівня знань учнів?

– Що ви маєте на увазі? В усі часи і в усіх школах були як відмінники, так і двієчники.

– Мова йде про кількість призерів олімпіад.

– Наявність великої кіль­кості призових місць в олімпіадах та конкурсах хоч і є складовою так званого рейтингу навчальних закладів, але зовсім не означає «краща школа». Кожна дитина – особистість, до кожної потрібно знайти свій підхід. Не всі стають професорами та академіками. Можливо, учень зараз не вирішить певного рівняння, але в майбутньому стане, скажімо, висококваліфікованим столяром чи кулінаром і матиме звання «золоті руки». Я хочу сказати, що не слід рівняти всіх під одну гребінку, варто підходити диференційовано. Для однієї дитини перемога в предметній олім­піаді з математики є значним досягненням, для іншої – розуміння, наприклад, теореми Піфагора є межею, і з математики цей учень має «чотири». Проте він гарно малює або є воротарем року за підсумком змагань. А так званий «математик» не підтягнеться на перекладині жодного разу. До речі, учень саме цієї школи Іван Ріпчанський посів друге місце на обласному етапі Всеукра­їнського конкурсу дитячих малюнків „Моє рідне місто”. Восьмикласниця Олена Шкиря стала кращою у Шевченків­ському конкурсі „Об’єднаймося ж, брати мої”. А десятикласниця Віта Зацаринна зайняла третє місце на першості області зі спортивної гімнастики. І досягнення вихованців ЗОШ № 3 можна ще довго перелічувати.

– Минулого року під час одного із засідань виконкому було сказано, що протягом останніх п’яти років жоден із випускників школи не вступив до вишу. Це не є показником рівня освіти?

– Не знаю, з чиїх уст це звучало, але це не відповідає реальному стану справ. Міським відділом освіти ведеться щоріч­ний моніторинг по всіх освіт­ніх закладах стосовно випускників та їх подальшого навчання і працевлаштування. Жодного року не було, щоб випускники школи № 3 не вступали до вищих навчальних закладів. До речі, торік адміністрація школи уклала тристоронню угоду з Механіко-машинобудів­ним інститутом Національного технічного університету України. Думаю, такий заклад з будь-ким співпрацювати не буде.

– Тож школа має можливість розвиватися?

– Вона вже розвивається. Старожили, напевно, пам’ятають, якою свого часу була престижною третя школа. Адже все для цього є. Навіть розташування навчального закладу в центрі Ромен говорить саме за себе: поряд – паркова зона, міський стадіон, активного руху транспорту немає. Маленька, затишна, тепла, бо працює індивідуальна котельня. Є їдальня, внут­рішній санвузол, гарні світ­лі класи. Єдина проблема – мала їх наповнюваність. Але те, що ми вважаємо недоліком, чесно кажучи, є значною перевагою для батьків. Діти молодшого шкільного віку потребують особливої уваги. Де її буде більше: там, де 15 дітей, чи де 35? До речі, як мені відомо, в школі працює безкоштовна група продовженого дня. На базі цього навчального закладу активно впроваджуються від­новні практики (модель профі­лактики правопорушень), створена служба розв’язання кон­фліктів – єдина в місті.

Говорячи про третю школу, не можу не сказати й про дев’­яту. В своєму мікрорайоні вона є осередком освіти та культури, адже щорічно вчителі цього закладу беруть участь у міському  етапі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року”. У 2010-2011 роках учитель історії Ельвіра Стрипко посіла третє місце, вчитель української мови та літератури, керівник творчої роботи учнів 7-8 класів Любов Протасевич виборола перше місце у міському етапі Всеукраїнського конкурсу “Пізнай свою країну”. А діти – постійні учасники і переможці конкур­сів юних декламаторів, “Співуча веселка”, “Джерела надій”, конкурсів творчих робіт.

Відрадно, що й міські депутати теж не стоять осторонь шкільних проблем. Так, завдяки колишньому учню ЗОШ № 9, а нині депутату міської ради Ігорю Бартошу зініційовано співфінансування ремонтних робіт і облаштування спортзалу в напівпідвальному приміщенні навчального закладу. Лишається об’єднати всі починання в один проект та успішно його реалізувати.

Тобто за вкрай низького бюджетного фінансування більшість освітянських проблем вирішуються зусиллями як педагогічного колективу на чолі з директором школи, так і громадою, батьківськими комітетами, спонсорами.

– Дякую за розмову.

Спілкувався

Андрій ЯКОВЛЄВ.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

"Наші"

Вхід на Ромни. інфо