Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Вісті Роменщини Звідки беруться вандали?
Звідки беруться вандали?
Вісті Роменщини
Середа, 11 січня 2012, 21:45      Ромни, Сумська область

Наприкінці серпня 2011 року селом Салогубівка сполоханим птахом розлетілася шокуюча новина: пограбовано місцевий краєзнавчий музей імені К.С. Гнідаша... Викрадено експонати, серед яких ордени та медалі, старовинні дерев’яні ікони. Понівечено, розбито вітрини в залах бойової слави. За фактом злочину відкрито кримінальну справу.

Навіщо люди створюють музеї? Щоб зберегти пам’ять про минуле? Щоб увічнити досягнення суспільства в різних галузях життя? А може, щоб забезпечити нерозривний зв’язок часів, передати найцінніші традиції народу прийдешнім поколінням?..

Музей, про який іде мова, створили на початку 70-х років минулого століття при місцевій восьмирічній школі силами вчителів та учнів за допомогою всієї сільської громади. Роботу очолив тодішній директор школи М.І. Шевченко. Задумали музей як краєзнавчий, тому насамперед збиралися матеріали з історії села, раритетні речі, предмети старовинного побуту... Прості селяни, розуміючи важливість такої роботи, віддавали найцінніші сімейні реліквії (знаряддя праці, посуд, одяг, культові та вжиткові предмети, книги тощо).

Але не можна було обійти увагою й таку гірку сторінку історії, як Велика Вітчизняна війна. Майже всі чоловіки села воювали на фронтах проти фашистських загарбників, більше сотні з них загинули. На честь героїв-односельців з’явився в музеї зал бойо­вої слави, де зібрали найсвятіші експонати: листи з фронту, нагородні документи, медалі, особисті речі... Передаючи їх на збереження, люди розуміли: “це потрібно не мертвим – це потрібно живим!”

Серед тих, хто не повернувся з війни до рідного порогу, був і легендарний розвідник, Герой Радянського Союзу Кузьма Савич Гнідаш, уродженець села Салогубівка. На час створення музею з документів про його діяльність вже було знято гриф секретності, й закипіла пошукова робота... Результатом її стало оформлення в музеї кімнати К.С. Гнідаша.

Музей розростався, і в 1985 році на честь 40-річчя Перемоги побудували нове, типове приміщення, де тоді ж урочисто відкрили меморіально-краєзнавчий музей, якому було присвоєно ім’я К.С. Гнідаша. Цей культурний заклад став центром патріотичного виховання молоді не лише села, а й усієї області. Тут постійно проводилися екскурсії, пленуми, наради, зустрічі з ветеранами, виїзні семінари тощо. З усіх кінців великої країни їхали люди в Салогубівку, щоб вшанувати пам’ять Героя. Щорічно відвідували музей більше двохсот делегацій. У 1992 році за багаторічну плідну діяльність йому присвоїли звання “народний”.

У книзі відгуків музею читаєш: “Ми, студенти міста Саратова, щиро вдячні...”; “Ми, працівники Сумського заводу імені Фрунзе, схиляємо голови перед пам’яттю загиблих...”. Залишили свої відгуки й відомі митці сучасності: автор книги про подвиг Гнідаша московський прозаїк Б. Гусєв, соратник розвідника, відомий білоруський письменник Р. Няхай...

Друг К.С. Гнідаша, український письменник Ю. Збанацький, відвідавши черговий раз музей, написав у книзі відгуків: “Ти мріяв повернутися в рідне село до своїх працьовитих земляків. І ти повернувся, щоб жити в їхньому безсмерті, щоб жити вічно. І живи довгі віки. Живи довго в серцях живих, мій добрий незабутній друже…”

Глумливо й образливо звучать ці проникливі слова в світлі останніх ганебних подій. Музей, який наповнював серця людей світлом святих почуттів, зазнав приниження, ганьби. Той, хто замислив і вчинив пограбування музею, – справжній вандал. Як могла піднятися рука на священну Пам’ять? Немає ні душі, ані серця у злодія, що тремтячими від жадоби брудними руками тягнувся до ікон, яких не чіпали навіть покидьки-вороги! Підлим невігласом є той, хто заради виторгу на базарі спокусився на бойові солдатські нагороди, зрошені кров’ю і потом наших дідів. А якщо взяти до уваги, що цей злочин скоєний у рік 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни і партизанського руху в Україні, то можна з певністю сказати: безсоромний злодій і є справжнісіньким ворогом – зрадником свого народу!

Звідки беруться вандали? На жаль, вони – продукт нашої епохи. У світі чистогану, влади грошей вони з’являються, як гриби після дощу. В них за душею немає нічого святого. Скривджена пам’­ять про героїв їм не болить. Бо вони самі – моральні каліки. Але це не дає їм права на безчинства. І справа не тільки в тому, щоб знайти і покарати злодія. Найголовніше – не розслаблятися, прикриваючись словами про важкі часи, а всім миром, всією громадою (так було завжди) дієво стати на захист тих моральних цін­нос­тей, які споконвічно вважалися стрижнем українського народного характеру – істинної доброти, справедливості, вдячності й любові до рідної землі.

Валерій МАЗУР,

колишній завідуючий відділом Сумської наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської, один із організаторів створення Салогубівського музею.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

12
12

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення