Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Під лежачий камінь…
Вісті Роменщини
Субота, 12 травня 2012, 05:38      Ромни, Сумська область

З одного боку, велика сіль­ська громада – добре, а з іншого – й не дуже. Великим гуртом практичніше, легше вирішувати основні життєві питання, проте важче домовитися, знайти спільну мову.

В населених пунктах Бобрицької сільсь­кої ради мешкає 1700 жителів. Коли виник задум побудувати в селі водопровід (це, до речі, проблема більшості сіл району), то люди відмовилися, як мовиться, не дійшли консенсусу. Але ж проблема не знята, якісною питною водою забезпечені далеко не всі жителі. Хоча інші проблемні питання тут вирішують позитивно. Це засвідчила і зустріч депутатів, активу села з головою Роменської РДА В.П. Сєріком. Розмова проходила в довірливому, практичному руслі. Кожен міг висловитися, запропонувати своє бачення вирішення тієї чи іншої проблеми. Немало їх вже знято з порядку денного. Для прикладу, суттєво покращилося медичне обслуговування населення. На основі базової сімейної амбулаторії створено районний центр медико-соціальної допомоги, працює аптека. Швидка допомога з медичним працівником чергує з 8 до 20 години. Отож є можливість оперативно виїхати на виклик, а за потреби доставити хворого і в центральну районну лікарню.

Коментуючи це питання, В.П. Сєрік заявив:

– Такі медичні бригади «на колесах» формуватимемо і в інших селах району, які обслуговуватимуть прилеглі населені пункти. Чергування вестиметься цілодобово.

Бобрицька сільська рада стала піонером з організації вивезення сміття. Щоп’ятниці машина курсує попід дворами і забирає непотріб. Не задарма, звичайно, бо потрібно купувати бензин, хоч трішки платити вантажнику. Такса – 3 гривні. Але тут підходять до кожного дворища по-людськи. Якщо господар малозабезпечений, то й без троячки сміття заберуть.

Об’єктам соціальної сфери (школі, дитячому садку) допомогу надають районна державна адміністрація, підприємці, які працюють на території сільської ради. З обранням на посаду голови Л.М. Даниленка пожвавилася культурно-масова робота. Провели День села, відсвяткували Водохреще, 100-річчя місцевої школи.

Зробити можна було б ще більше, але всі задуми «обірвала» система опалення об’єктів соціальної сфери. Збудована за ефективного соціалізму вона просто розбазарює  «газові» гроші. Сільський голова назвав «сумну» цифру на закупівлю газу. За січень-березень витрачено майже 200 тис. грн. Коли б ці кошти спрямували на соціальний розвиток села, то зроблене було б видно. Тут же вирішили, як кажуть, будь-якою ціною реконструювати котельню в нинішньому році, бо ж надалі не можна терпіти таке марнотратство. На зібранні під­німалися питання виділення пасовищ (старе розорали), заміни електричних стовпів. Одна з жіночок настійливо пропонувала побудувати дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс. Справа добра й потрібна, але де взяти кошти, коли їх критично не вистачає навіть на вирішення нагальних життєвих питань. Прозвучало й таке запитання: «Скільки коштів виділила районна влада на село Бобрик у 2012 році?».

–  А ніскільки, – відповів Віктор Петрович. – Бо з минулого року основна кіль­кість податків та зборів (75%) надходить безпосередньо в сільські ради і лише 25% – у районний бюджет. Кошти ви­трачають на медицину, освіту. Сьогодні на рахунках сільських рад району знаходиться залишкових коштів більше 6 мільйонів гривень. Отож сіль­ські ради самі заробляють гроші. На що витратити їх, вирішує громада. Складаються програми соціально-економічного розвитку населених пунктів, де розписано джерела надходження та витрачання кожної гривні. Усе прозоро, гласно. Голова раз за квартал звітує перед жителями про виконання програми.

Керівник району наголосив, що ініціатива на добрі справи повинна надходити знизу, а завдання влади – допомагати. І навів конкретний приклад. Жителі села Овлаші виявили бажання мати водопровід. Створили кооператив, виготовили проектну документацію й ініціативна група прийшла в райдержадміністрацію. Так, мовляв, і так – будемо будувати водопровід. Допоможіть. Як тут відмовити? Такі пропозиції тільки вітаються. Подібний ентузіазм проявили жителі сіл Красне, Сміле та ін. І вже мають в оселях газ, воду.

Тут доречним та повчальним буде прислів’я: «Під лежачий камінь вода не тече». А за­співувачами добрих справ повинні виступити сільський голова, члени виконкому, депутати. Завдання ж громади – вимагати від них продуктивної роботи, контролювати. І, звіс­но, обирати достойну керівну команду села.

Микола ГНАТЕНКО.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

12
12