In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Довіряйте, але не всім |
Вісті Роменщини |
Вівторок, 04 грудня 2012, 23:33 Ромни, Сумська область |
І батьки, і вчителі вчили мене робити добро ближньому. Так на селі ведеться споконвіку. Тому коли до мене попросилася пожити якийсь місяць-другий літня жінка із сусіднього села (доки напитає, щоб купити хату), я погодилася. Подумала: рідні за межами області, куди подітися старенькій? Чому ж не зробити добро людині.
Жила в мене Марія Миколаївна більше місяця. Я у всьому їй догоджала: варила, прала. Одним словом, ходила біля неї, як біля рідної матері. І ось напитала вона собі хату в одному із сіл Роменського району. Я замовила автомобіль, завантажили валізи в багажник, тепло попрощалися і поїхала моя бабуся. А ввечері надумалося картоплі підсмажити, пішла за ножем, а його немає. Сюди-туди нишпорю, а за ним і слід прохолов. Здивувалася. А потім увечері побачила, що й барахло в гардеробі поперекидано. Бачу, немає декількох сувоїв матерії, плаща і ще багатьох інших речей. Здогадалася, що «гостя» шукала пенсію, яку я напередодні одержала. Отакою виявилася на перший погляд «мила» та «люба» бабуся. Скривдила вона мене. Не так шкода речей, як боляче те, що знехтувала моїм довір’ям. Після такого випадку і добропорядній людині не повіриш. Але ж і твердосердим, байдужим до чужої біди бути не можна. Отож, як мовиться, довіряй, але й перевіряй. Любов СЕРБІН. с. Житне. |