Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Вісті Роменщини Аномальна зона Малої Бугайки
Аномальна зона Малої Бугайки
Вісті Роменщини
Субота, 09 лютого 2013, 21:36      Ромни, Сумська область
Ця історія розпочалася з повідомлення про дивні події, що сталися на відносно невеликій рівнинній ділянці розміром 2300х2300х1300 метрів між селами Анастасівка та Холодник нині Роменського та Бугаївкою – Липоводолинського районів. Надзвичайні факти згадав киянин Олек­сій Переход і підтвердив 89-річ­ний роменець Сергій Пишний, який в 30-их роках минулого століття навчався в Анастасівській школі. Вчителі тоді говорили про дивні речі, – пригадує він...

Уперше населені пункти Бугайчиха І і Бугайчиха ІІ згадуються як хутори в подвірно-господарському земському переписі Полтавської губернії 1910 року. В Бугайчисі І було сімнадцять дворів і мешкало 85 осіб, у Бугайчисі ІІ – два двори, одинадцять осіб. Серед усіх переписаних осіб грамотних (інтелігентів) тільки двоє.

У 30-ті роки ХХ століття почалося масове розкуркулювання. Особливо постраждали хутори. Людей виселяли, а інколи навіть розстрілювали на місці. Так, мешканців хутора Реп’яхівка братів Івана й Протаса Скоромців змусили вирити собі могили, в яких їх і поховали. Можливо, схожа трагедія сталася і в Малій Бугайці (так вона тоді вже називалася), що й спричинило явище полтергейсту.

Згодом молода сім’я з трьома малолітніми дітьми купила там садибу. Новосели не здогадувалися, що в хаті не все чисто. Полтергейст відразу вподобав старшу доньку Ганну. Молодші Варвара та Уляна стали свідками його нападів. Події розвивалися бурхливо. Невідомо звідки почали роздаватися голоси з погрозами, дзвін посуду, постукування. Згодом Ганна стала зазнавати побоїв. Що тільки сестри не робили: обмінювалися одягом, ліжками – нічого не допомагало. Злий дух легко знаходив свою єдину жертву. В навколишніх селах незвичайні події жваво обговорювали. Тому Бугайкою зацікавилася НКВС. Приїхали, шукали, але нічого не виявили. Порекомендували мешканцям мовчати. Так тривало аж до початку Великої Вітчизняної війни. У 1941 році родина евакуюється на Алтай. На­зад у Бугаївку вже не повертається – купує помешкання за 5 км у сусідній Андріївці, де таких проблем більше не було...

Але незрозумілі події почали траплятися вже на полях Андріїв­ської сільради в 1970 році. Голоси нізвідки не давали селянам спокою. Техніка часто виходила з ладу. Окремі деталі тракторів прос­то відвалювалися. Житель с. Андріївка Микола Крига пригадує, як його батько разом із товаришами, озброєні, не раз влаштовували засідки, аби вполювати “полтергейст”. Та все марно.

“Дивлюся – знову тягнуть машину”, – пригадує баба Віра, яка тоді працювала в тракторній бригаді. Нічні оранки, зі спогадів тракториста Івана Мартиненка, су­проводжувалися частими зупинками, блуканнями, галюцинаціями. То здавалося, що поле не мало краю, то перед трактором з’являвся примарний яр. Підтверджують це й жителі Андріївки, які працювали тоді в тракторній бригаді.

Мешканці с. Холодник, що розташоване за півтора кілометра від Бугаївки, часто блукали повертаючись вночі додому. В нічному небі над цим місцем з’являлися світні стовпи, людські силуети, бубликоподібні тороїдальні хмари.

Усі ці події не могли не ві­до­бразитися на житті невеличкого села. Мешканці Малої Бугайки почали поступово виселятися до сусідніх Холодника, Великої Бугаївки, Андріївки, Василівки, Анастасівки та інших населених пунк­тів. Та сьогодні про ті далекі події пам’ятає ще чимало людей. Стар­ші переказують молодшим. Генетична пам’ять міцно вкарбовує усе незвичайне.

Я вже років зо тридцять цікавлюся незвичайним і таємничим. А з 2005 р. разом із членами ро­сійського науково-дослідницького об’єднання “Космопошук” до­сліджую природу аномальних явищ. Про таємницю Бугайки почув 2009 р. від професора міжнародного Київського уні­верситету Олек­сія Перехода, а той, у свою чергу, від колишнього директора Анастасівської школи Михайла Пікалова. Тоді ми разом побували в Бугайці. Нічого таємничого там не знайшли.

Друга поїздка на місце ко­лиш­ньо­го хутора в квітні 2010 р. здивувала відразу. Через сорок хвилин перебування на аномаль­ній ділянці виникло нестримне відчуття голоду. Через півгодини розрядилися акумуляторні батареї фотокамери. Через годину “сіли” й нові батарейки. Те ж саме з ві­део­камерою. Лише за дві го­дини майже розрядився аку­му­лятор на скутері – завів його не відразу. Потім звернув увагу на механічний годинник на руці. Стрілка явно відставала. Вдома виявив різницю на три хвилини.

З того часу почав регулярно перевіряти годинникові похибки. Під час експеримен­тів використовував не менше 4-5 годинників різних марок. Вони завжди відставали, зупинялися або виходили з ладу. Наприклад, 11 серпня ц. р. я встановив годинник, розмовляючи по мобільному телефону. Через п’ять хвилин побачив, що велика стрілка перемістилася на сім хвилин уперед. Потім виникли порушення в роботі стільникового телефону, що тривали протягом години.

Майстер запевнив, що годинник намагнітився, хоча компас показував норму. Ін­ший компас перемагнітився в Бугайці ще в 2010 році. Повторна поїздка показала, що енергетична аномалія на цій ділянці зникла. Так з’явилося припущення, що вона нестабільна й не має постійного місця локалізації, тобто “плаваюча”. Щоразу я інтуїтивно-візуально обирав нову ділянку для експерименту й завжди виявляв аномалію. Повторна спроба підтверджувала її попереднє місце розташування тільки в половині випадків. Після кожної поїздки помічав перевтому, доводилося тривалий час відновлюватися.

Три роки спостерігав за випасом на полі худоби. Вона ніколи не заходила на територію колишнього села. Пастухи навіть не намагаються її туди загнати. Напевно, тварини краще відчувають “погані” місця. На знімках із космосу чітко (у формі трикутника) видно контури зниклого села – енерге­тич­ну сітку зруйнувати неможливо.

Про події 80-річної давнини можна почути на базарі в Ромнах. Механізатори не хочуть обробляти сусідні з Бугаївкою поля навіть сучасною технікою, бо вона часто виходить із ладу. Незвичайні явища не зникли. Вони продовжують лякати мешканців сусідніх сіл. Кілька експедицій планували тут заночувати, але поки що ніхто не наважився реалізувати ці плани.

Зваживши на всі обставини, а також для заспокоєння злої сили й подальших досліджень я підготував необхідну документацію, щоб створити в балці між селами Холодник, Анастасівка, Бугаївка природно-заповідну територію – ботанічний заказник місцевого значення “Анастасівський”. Тут, до речі, виявив шість видів рідкіс­них і зникаючих рослин із Червоної книги України. Можливо, саме їх оберігає «полтергейст»?

Володимир ЛИТОВКА.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Псел
Псел

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення