Ромны. Romny. Ромни. інфо

Виправданий історією
Вісті Роменщини
Середа, 29 липня 2009, 11:32      Ромни, Сумська область

Довгий час добрі справи українського гетьмана Івана Мазепи замовчувалися, деякі сторінки його біографії суперечили одна одній. І тільки зараз починають ви­пливати все нові та нові деталі його діянь в Україні.

 

Паж при дворі знав кілька мов

Іван Степанович Мазепа -  один із найвидатніших україн­ських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі. Народився він 1639 року в селі Каменці, походив з української шляхти з Білоцерківщини. Батько гетьмана Стефан Адам володів селом Мазепинці. Мати Марія походила зі шляхетного роду Макієвських.

Загальну тодішню освіту Іван Мазепа отримав у Києво-Могилянській академії, був пажем при дворі поль­ського короля Яна-Казимира. Досконало володів латинською мовою, добре знав поль­ську, німецьку та італій­ську. За спогадами сучасників, Мазепа звертав на себе увагу не тільки своїм знанням та культурою, але й мав винятковий дар притягати до себе людей і мати їхню довіру.

Після повернення з Польщі вступив до війська козацького.  За часів гетьмана Самойловича призначений генеральним єсаулом, виконував важливі дипломатичні доручення. Після невдалої Крим­ської кампанії 1687 року всю провину було покладено на гетьмана Самойловича, котрий був знятий з гетьманства та засланий до Сибіру. За тиску з боку улюбленця тодішньої правительки царів­ни Софії боярина Василя Голіцина 25 липня 1687 р. Івана Степановича Мазепу було обрано гетьманом.

 

чому петро І і мазепа посварилися

Протягом майже всього 21-річного гетьманування Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України політику зміцнення становища старшини. Завдяки щедрим дарам царя  Петра І Мазепа накопичує близько 20 тисяч маєтків і стає одним із найбагатших феодалів Європи. Ревний покровитель православ'я, він будує по всій Гетьманщині церкви у стилі українського бароко. За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його під­трим­ці спорудити нові корпуси і збільшити до двох тисяч кількість студентів.

Він надавав царю Петру І активну допомогу в грандіозних походах на турків і татар, кульмінацією яких стало здобуття у 1696 році Азова - ключової турецької фортеці на Азовському морі. Старіючий гетьман також постійно давав молодому монархові поради у польських справах: згодом між ними виникла тісна особиста дружба.

Проте на початку ХVІІІ ст. у стосунках із царем з'являється напруженість. У 1700 році розпочалася велика Північна війна. У виснажливій боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали російський цар Петро І та 18-річний король Швеції Карл XII. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на початку війни, Петро І вирішує модернізувати армію, її управління та озброєння. У межах нової державної полі­тики російського царя під за­грозу потрапила гарантована Переяславською угодою традиційна автономія Гетьманщини. Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Замість того, щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів - поляків, татар і турків, українці були тепер змушені битися зі швед­ськими арміями у далекій Лівонії, Литві та Центральній Польщі. У цих походах стало до болю очевидним те, що козаки не могли рівнятися з регулярними європейськими арміями. Постійно їх полки поверталися з півночі, зазнавши втрат, що сягали 70% особового складу. Коли, намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро І поставив на чолі козацьких полків російських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери ставилися з презирством до козацького війська, яке вважали гіршим і часто використовували просто як гарматне м'ясо.

 

Мазепу підтримали тільки запорожці

Загальне невдоволення козаків політикою царя нарешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся за підтримкою до Петра І. Цар, чекаючи наступу шведів, відмовив гетьманові у наданні військової допомоги. Оскільки Петро І порушив зобов'язання обороняти Україну від поляків, що являло собою основу угоди 1654 року, український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. 28 жовтня 1708 року, коли Карл XII, котрий ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За надання війсь­кової допомоги та провізії Карл обіцяв захищати Україну й утримуватися від підписання миру з царем аж до повного звільнення її з-під влади Москви та відновлення її давніх прав. Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів гетьманська столиця Батурин була захоплена і вщент зруйнована загоном російських військ під командуванням князя Меншикова, при цьому загинуло близько шести тисяч чоловіків, жінок і дітей. Звістка про бійню в Батурині й терор, що його роз­почали в Україні росій­ські війська, заарештовуючи й страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Мазепи, змінила плани бага­тьох із потенційних прибічників гетьмана. Тим часом Петро І наказав старшині, що не пі­шла за Мазепою, обрати нового гетьмана, і 11 листопада 1708 року ним став Іван Скоропадський. Страхітливий приклад Батурина, жорсто­кість російських військ сіяли жах серед українців. Водночас протестанти-шведи викликали в них настороженість. Тому велика частина українського населення не захотіла підтримати Мазепу. Єдиною значною групою ук­ра­їнського населення, що ста­ла на бік гетьмана, були запорожці. За це рішення во­ни сплатили дорогу ціну. У травні 1709-го російські вій­ська зруйнували Січ, а цар на­казав страчувати на місці кож­ного пійманого запорожця.

27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва - вирі­шальна баталія великої Пів­нічної війни. Перемога у ній забезпечила Росії вихід до Балтійського моря й перетворила її на могутню європейську державу. Утікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдавії, що належала Османській імперії. Турецький султан відмовився видати Мазепу царському послу графу Толстому. Сили старого гетьмана були підірвані, й 21 вересня(?) 1709 року він помер поблизу міста Бендери.

За матеріалами сайту Полтавської битви.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

15
15

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення