In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Завжди напоготові |
Вісті Роменщини |
Четвер, 17 вересня 2009, 10:02 Ромни, Сумська область |
Спеціальний аварійно-рятувальний загін або коротко САРЗ - абревіатура добре відома роменцям, бо саме в нас дислокується цей підрозділ МНС. І чиїсь сини, чоловіки, батьки, доньки, дружини й мами несуть нелегку службу, перебуваючи в постійній готовності запобігти й допомогти, врятувати людські життя й майно громадян від наслідків чиєїсь недбалості чи прорахунків, буйства природи. Нещодавно загін реформовано у 2-й Спеціальний регіональний центр швидкого реагування. Чим викликані подібні зміни та про інші аспекти роботи рятівників розповів у переддень професійного свята начальник підрозділу МНС полковник служби цивільного захисту С.В. БІЛЯЄВ.
- Другим спеціальним регіональним центром швидкого реагування загін став близько місяця тому. Всього в Україні сформовано шість таких центрів. Ми відповідаємо за північно-східний напрямок, - зазначив Сергій Васильович.
- Мета реформування (по суті укрупнення - ред.) - підвищити ефективність діяльності підрозділів МНС. Щоб вони могли на належному рівні реагувати на випадки виникнення надзвичайної ситуації. Якщо раніше зоною нашої відповідальності була в основному лише Сумщина (кінологи і водолази працювали на всій території України), то зараз додалися Полтавська, Харківська, Чернігівська області. Безумовно, роботи нам додасться, особливо враховуючи стан магістралей, споруд і обладнання на підприємствах. На жаль, техногенних аварій стає все більше.
- Чи означає розширення зони відповідальності зростання штатної чисельності очолюваного вами підрозділу, появу нових робочих місць?
- Поки що - ні. Згідно з постановою Кабміну ми не можемо збільшувати кількісний склад центру. В перспективі ж нам необхідно вісімсот фахівців різних спеціальностей.
- Економічна криза, постійні пертурбації в політичній сфері… як працюється в цих непростих умовах?
- Звичайно дуже добре, коли приходиш, як мовиться, на все готове й не потрібно турбуватися про забезпечення пально-мастильними матеріалами, запчастинами, продуктами харчування тощо, лише старанно виконувати свої обов'язки: запобігати, допомагати, рятувати під час надзвичайних ситуацій. Але так буває лише в ідеалі. Проте і в нинішній скруті не ходимо з простягнутою рукою. Працівники обробляють землю, є підсобне господарство. Повторюся - не плачемося, не вимагаємо від держави неможливого, а не на шкоду роботі, наскільки можливо, забезпечуємо себе необхідним для нормальної діяльності. І загалом, на мій погляд, виходить непогано, не в останню чергу завдяки тому, що кожен рятувальник відмінно володіє суміжною професією: електрик, механізатор, будівельник і т.п. На сьогодні в центрі сформувався дійсно колектив однодумців, які цінують і піклуються про той острівець стабільності, де працюють. Промовистий факт - ми єдиний підрозділ цивільного захисту з повністю укомплектованим особовим складом. У нас немає жодної вільної посади. Є все необхідне для моральної, фізичної і духовної підготовки, залишається лише відшліфовувати навички і бути готовим у будь-який момент прийти на допомогу.
На території центру швидкого реагування, на тренувальному полігоні постійно з'являються нові об'єкти. Зокрема, будуємо хімічне містечко, такий собі "міні-сумихімпром" з імітацією ємностей з аміаком для тренування особового складу. Адже недаремно сказано: важко в навчанні - легко в бою. Переймаємо досвід колег із далеко й близького зарубіжжя. 28 вересня відбудеться навчання у Швеції. Там традиційно дуже сильний хімічний підрозділ, тож однозначно буде чому повчитися. У нас незабаром пройдуть міжнародні іспити кінологів з використанням вертольотів та іншої техніки, відпрацьовуватимуться дії при ліквідації наслідків умовної аварії і т.п., де теж зможемо обмінятися досвідом з рятівниками інших країн. Не скажу, що наші рятувальники гірше навчені чи слабкіші. Швидше навпаки. А от технічне оснащення в європейців, безумовно, краще. Ми теж в минулому році отримали багато нової техніки, але її ще недостатньо.
- В кожному колективі є люди, які слугують прикладом для інших.
- Слів подяки за відповідальне й сумлінне ставлення до своєї роботи, поза сумнівом, заслуговує кожен рятувальник. Й у нас є працівники, на яких рівняються колеги по службі. Серед кращих - майор служби цивільного захисту Олег Кібець, старший прапорщик Юрій Панасенко, прапорщики Анатолій Луць, Валерій Ковтун, Сергій Дубровін, старшини Олексій Бандурка, Василь Малейко, Сергій Наумов, Олег Головченко, Володимир Мартиненко, Микола Кіруцак, старший сержант Олександр Баклай, сержанти Сергій Ковтун, Роман Свистун, працівник Олексій Ткаченко та інші.
- Поставки нової техніки свідчать про значну увагу до очолюваного вами підрозділу з боку керівництва МНС.
- Сподіваюсь, що це дійсно так. Але допомагають і підтримують наш центр, як мовиться, не за красиві очі. Ми постійно демонструємо високий рівень підготовки, успішно виконуємо поставлені завдання. Якщо в інших підрозділах ряд спеціальностей лише освоюються, то в нас вони вже діють і працюють там професіонали високого класу. Як, наприклад, ті ж водолази опановували зварювання під водою в інституті Патона. Наша гордість - кінологічний підрозділ. Загалом кожен знає і відмінно виконує свої професійні обов'язки. Відповідне й ставлення керівництва.
- Колектив центру постійно демонструє активну громадянську позицію. Бере участь в житті міста. Й не лише в благоустрої, а й в різноманітних урочистостях. Крім того, рятувальники турбуються про належне виховання юних роменців.
- Бо добре розуміємо необхідність формування у підростаючого покоління почуття патріотизму, любові до Батьківщини, інших позитивних якостей. Тож якщо хай і небагатьом ми зможемо прищепити віру в краще майбутнє нашої держави і бажання працювати задля цього, не побоюся гучних слів, - життя буде прожите не дарма.
- Кілька слів про храм, що з'явився на території центру.
- Він збудований за три місяці силами всього колективу. І не "з-під палки", бо так, мовляв, забажав командир, а з власної ініціативи. Там буде встановлена ікона Божої Матері "Неопалима купина". Вона давно вже вважається нашою покровителькою. Адже рятівникам, як нікому, потрібні душевний спокій, моральна підтримка. Бо діяти зазвичай доводиться в екстремальних ситуаціях, що потребують не лише фізичної загартованості й високих професійних навичок. Освячення відбудеться у день нашого професійного свята.
- Що ще плануєте до Дня рятівника?
- Не лише завершити спорудження церкви, а й реконструювати спортзал - з одноповерхового стане двоповерховим. На першому займатимуться атлети, на другому - борці, рукопашники, діятиме танцклас. Відкриємо кімнату психологічного розвантаження.
17 вересня, у День рятівника, на бульварі Шевченка буде розміщено зразки спецтехніки і продемонстровано роботу рятувальників. У МЦКД відбудеться концерт. Тож запрошую всіх на свято.
Спілкувався Павло КЛЮЧНИК. |