Ромны. Romny. Ромни. інфо

З Богом у серці
Ромни Данкор
Четвер, 26 березня 2009, 09:56      Ромни, Сумська область
Отця Олексія в Ромнах знає дуже багато людей. Він все своє життя присвятив служінню у церкві. І став засновником цілої церковної династії: він і онук Дмитро – священики, дочка Марія все життя співає у церковному хорі. Переважна більшість прихожан бачить в ньому перш за все священика – вимогливого і строгого, а його біографія має безліч цікавих сторінок. Саме про них ми і вирішили дізнатися в Олексія Івановича.

 

- Отець Олексій, розкажіть коли і як у Ваше життя прийшло бажання служити Богу?

 

 

 

Мама народила 12 дітей, мала звання матері-героїні, мій старший брат – герой Радянського Союзу. Вона з дитинства учила нас молитися, водила у церкву. У 10 років я пішов у храм прислужником, мені подобалася церковна атмосфера.

 

 

 

Я свідомо не поступав у піонери і комсомол. Щоправда, коли потрібно було отримувати документ про освіту, директор школи попередив, що видаватимуть його тільки комсомольцям. Не маючи іншого вибору, я вступив у комсомол, але це була вимушена формальність. Після такого кроку я цілий тиждень переживав, бо релігія не визнає партії. Зізнався мамі, що порушив заповідь. Вона порадила ставитися до цього простіше – адже я не зрадив своїх переконань.

 

 

 

Після служби в армії мені дали приход у селі Рогинці. 27 січня 1957 року я став священиком. У церкві Всіх Святих служу вже 38 років – з 11 лютого 1970. Прийшов сюди після смерті отця Аристарха Малевича, який 19 років прослужив тут.

 

 

 

- Давайте про Всіхсвятську церкву поговоримо детальніше. Яку історію має цей храм?

 

 

 

Його будівництво почалося у 1856 році і тривало 10 років. Зведення храму велося на гроші пана Терновцова. У нього потонула дочка під час прогулянки Сулою. І батько захотів зберегти пам'ять про дочку, збудувавши храм. Дівчина була похована на кладовищі біля церкви, а згодом з’явився і наш храм. Тут постійно правилася служба, незважаючи на те, що радянська влада всіляко утискала віруючих. Служіння переривалося лише у 1941 році, коли місто зайняли фашисти. Тоді тут розміщувалась кузня. А після їх відступу служба знову відновилася.

 

 

 

Можу сказати, що незважаючи на постійний тиск з боку влади, раніше у церкву приходило більше людей. А зараз всі більше дбають про власне збагачення, а не про духовність. Часто приходять до церкви ті, хто у часи радянської влади були затятими атеїстами. Свою тодішню нетерпимість до релігії вони мотивують виключно вимогами часу. Ми раді всім прихожанам.

 

 

 

Минулого року на кошти меценатів та громади нашого храму провели ремонт – замінили вікна у куполі, полагодили підлогу та стіни. Зараз ведуться роботи по будівництву газової котельні. Поки що все на стадії підготовки документації та проекту.

 

 

 

Зараз у храмі служить мій онук – отець Дмитро. Він обрав шлях священика сам, взяв моє прізвище і вже є настоятелем храму Всіх Святих. Я являюсь почесним настоятелем. У нашій церкві є багато унікальних ікон і мощей. Наприклад, зберігається прижиттєвий портрет святителя Іоасафа, ікона Пантелеймона Цілителя привезена зі святої гори Афон, їй 115 років. Лик Марії Магдалини сам обновився – раніше ікона була тьмяна і було важко розгледіти образ, а тепер виглядає як нова. Іконостас наша церква отримала із храму Олександра Невського. Всі бажаючі можуть поклонитися мощам Пантелеймона Цілителя, Андрія Первозванного, Олександра Невського, загалом 14 святих. До 1980 року у церкві було більше ікон. А в рік Олімпіади сюди проникли грабіжники і винеси багато цінних ікон.

 

 

 

- Отець Олексій, яким Вам видається сучасне молоде покоління? Чи сильно воно змінюється з роками?

 

 

 

Нинішня молодь має мало поваги до старшого покоління. Вони рідко уступають місце у громадському транспорті, процвітають наркоманія, крадіжки і обмани. Взагалі, суспільство сьогодні занепадає. Хоча, безперечно, риба гниє з голови. Тобто, людей довели до такого стану пригнічення постійна бідність і брехня.

 

 

 

- А що можна сказати про ставлення громадян до релігії? Яке воно зараз?                                          

 

 

 

Хоча в СРСР пропагували атеїзм, люди все одно йшли у церкву. А зараз таких утисків немає, але про Бога згадують лише у біді. При Радянській владі перед постом причащалося по 150 чоловік, а зараз – одиниці. Не подобається мені і легковажність, з якою ставляться до вінчання. Шлюб беруть на все життя, тому потрібно відповідально ставитися до зробленого вибору.

 

 

 

Всім потрібно жити з вірою у Бога і з повагою до батьків і старших. За любов Господь зробить нас прекрасними. Хто поважає батьків, той довговічний буде на землі.

    

- Олексію Івановичу, за Радянської влади було знищено багато церков. Ви пам’ятаєте, скільки їх було раніше?

 

 

До революції 1917 року у Ромнах діяло 22 храми. А після революції почалося масове винищення церков та священиків. На кладовищі поряд з нашою церквою були склепи, де хоронили тіла заможних городян. А в часи тотального атеїзму всі 49 склепів розбили і викрали всі цінності, що там зберігались. Тоді не звертали увагу на релігійні цінності, думали тільки про наживу будь-якою ціною. Раніше у парку була церква Олександра Невського, на Процівці довго діяла церква Петра і Павла, ще була церква Марії Магдалини, Покровська, Нікольська, 6 чи 7 синагог. Я вважаю, що Ромни – місто під Божим покровом.  Приємно бачити, що зараз починають відбудовувати деякі храми.

 

 

 

- Ви прийняли чернечий постриг. З чим це пов’язано?

 

 

   

Так, я постригся у ченці. Ношу ім’я ієромонах Володимир. Тепер я живу тільки для Бога. Два роки тому померла моя дружина, ми 52 роки прожили разом. Свого часу заради неї я відмовився від надстрокової служби в армії, яку мені пропонували. А моя Зіновія Василівна  замість роботи на торфорозробках стала матушкою. Прожили душа в душу, поки мою дружину не здолала хвороба. Тому я вирішив, що решту свого життя присвячу служінню Богу.

 

 

 

Я вважаю, що всі люди повинні зрозуміти, що на землі ми лише в гостях, а вічне життя нас чекає на небі. Наші помисли і вчинки ведуть нас або до праведного життя з Богом у серці, або до вічного спокутування гріхів.

   

 

Іванна Соловей

 

 

 

Довідка

 

 

 

Олексій Іванович Долгий народився у селі Олешня Охтирського району 2 жовтня 1934 року.  Має двох синів, дочку, 8 онуків і 2 правнуків. Понад 50 років є служителем Бога, 38 років служить у храмі Всіх Святих, що є рекордом по тривалості. Окрім онука Дмитра, який також обрав сан священика, має ще 15 ставлеників. Вони зараз розкидані по Сумській області, Росії, Білорусі, на Західній Україні.

 

 

 

Я ніколи не шкодував про те, що обрав сан священнослужителя. Незважаючи на випробування, які випали на мою долю, завжди жив із Богом у серці. Тільки так і повинні чинити всі люди

 

Отець Олексій, почесний настоятель храму Всіх святих

 

 

 

Врізка-цифра

  

153 роки – вік храму Всіх Святих

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Святкова хода
Святкова хода

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення