Ромны. Romny. Ромни. інфо

З вишивкою по життю
Тандем-пресс
Середа, 05 серпня 2009, 13:57      Ромни, Сумська область

Світлана Любота близько 12 років захоплюється вишивкоюСвітлана Любота близько 12 років захоплюється вишивкою. За цей час жінка створила 60 справжніх шедеврів з полотна та ниток. Кожна її робота – неповторна і оригінальна. Вона завжди використовує лише яскраві кольори та позитивні емоції у своїх творах. Саме це найбільше приваблює у її роботах. А нещодавно у виставковому залі міського будинку культури та дозвілля пройшла виставка її творів.

- Пані Світлано, з чого почалося Ваше захоплення вишивкою?

У дитинстві моя мама навчила мене вишивати. Вона була гарною майстринею і це передалося у спадок мені. Окрім вишивки я захоплювалася і малюванням. Таке ж захоплення має і моя онука, ходить в художню школу. Тому це вже сімейна традиція.

В кожному мистецтві є ази, з яких і розпочинається все. Треба показати, як саме працювати, а далі – справа за кожною людиною та її індивідуальною технікою. Ну а потім – практика. Одна справа –  теорія, а зовсім інша річ – практичне застосування свого вміння. Якщо не буде практики, то всі «університети» будуть марними. Я почала з рушників. Виготовила 7 рушників. А потім замислилася, що б ще хотіла створити, тому сама розробила ескіз і вишила ікону Мадонни.

У кожній кімнаті розміщую роботи на окрему тематику – біблейську, пейзажі, натюрморти, тварини. Син висилає нитки з Америки, тому маю змогу працювати з якісними фірмами, в Ромнах нитки не купую через погану якість. Люблю французькі нитки.

- Ви користуєтеся схемами чи це Ваше авторське бачення?

Частіше за все я працюю по готовим схемам. Так набагато швидше і простіше. Але кольори часто використовую свої, не ті, що запропоновані на схемах. Я маю власний смак і бачення майбутньої картини, саме тому картини виходять соковитими і яскравими. Мені здається, зараз розробляти схеми самостійно немає потреби. Існує безліч цікавих готових варіантів. А якщо їх робити самій, це займе значно більше часу.

- А як з’явилося малювання у Вашому житті?

Малювання було з дитинства. Мені подобалося творити красу за допомогою фарб. Все життя працювала художником  на заводі «Поліграфмаш». Але зараз мене більше захоплює вишивка. Вона набагато складніша і цікавіша. У живописі можна стерти невдалий штрих і нанести новий, а у вишивці доводиться випорювати невдалі хрестики. Тут неможливо виготовити дві однакові роботи. Все є ексклюзивом.

- Ви продаєте свої роботи?

Ні. Я не вважаю своє мистецтво товаром. На хліб мені вистачає. Та й я планую передати свою колекцію у спадок. Шкода розлучатися з тим, що вдалося створити. 

- Яка тематика Вам найбільше подобається?

Люблю твори на біблейську тему, також натюрморти та пейзажі. Подобається, що процес вишивання заспокоює, упорядковує думки. Я віруюча людина. Був період депресії в моєму житті, я не знала, чим зайнятися, і саме в цей момент прийшла вишивка. І з того часу мене депресія більше не мучила. Це мистецтво «затягує».

- Ви спілкуєтеся з іншими вишивальницями. Чим в першу чергу корисне таке спілкування?

 

vysh2Ми ділимося досвідом. А як віруюча людина я отримую позитивну енергію. Розповідаю, як і з чого краще починати. Оскільки особисто я в цьому мистецтві вже давно, то намагаюся поділитися всім, що встигла накопичити. Якщо знайомлюся з новою вишивальницею, то підтримую ці стосунки. Буває, в магазині, де продаються вишивки і нитки, допомагаю порадою іншим жінкам.  Я відкрита для спілкування, залюбки ділюся з усіма бажаючими, жодних секретів не зберігаю. Так приємно, коли  можу комусь допомогти, підштовхнути, надихнути на творчість початківця.

- Що Вам, як спеціалісту, дала виставка Ваших робіт?

Це вже не перша моя виставка. Я постійно беру участь у загальноміських виставках, куди мене запрошують. Раніше персональна виставка проходила в Роменському музеї. Часто до мене підходять, про щось запитують. На мою думку, виставки допомагають надихнути інших на творчість. По собі знаю, якщо поспілкуюся з іншими, починати нову роботу легше, приходить бажання. А варитися у власному соку не варто. Крім того, це корисніше, ніж дивитися телевізор чи збирати плітки на лавці. Також це відволікає від сірих буднів, проблем. Обов’язком кожної жінки є ведення домашніх справ. Безумовно, така одноманітність пригнічує. А коли ти працюєш з яскравими кольорами і створюєш щось виняткове, це піднімає настрій.  І для душі корисно.

Мою виставку в будинку культури відвідало близько тисячі зацікавлених. Навіть поляки та голландці, котрі приїздили в Ромни, теж заходили. Часто робили записи з подяками у книзі відгуків. Я вдячна Богу, що змогла реалізувати себе.

- Пані Світлано, на Вашу думку, кожна людина здатна вишивати?

Я переконана, у кожній людині є щось особливе: у когось – вишивка, у когось – роботи по дереву, малювання, співи. Не вірю, що є люди без талантів. Їх треба просто вчасно помітити і  розвивати. Починати треба з невеликого. В іншому випадку початківець швидко стомиться, розчарується і не захоче продовжувати.

- Як до Вашого захоплення ставиться чоловік? Чи може він висловити критичні зауваження? Це мистецтво може Вас захопити настільки, що Ви забудете про хатні обов’язки?

Він мене підтримує.  Я себе привчила до того, що спочатку виконую домашні роботи, а вже потім сідаю вишивати. Не треба забувати, що кожна жінка – мати, господиня і берегиня домашнього затишку. Треба дбати про дітей, чоловіка. А вишивка –це  хобі, відпочинок. У моїй родині моє захоплення всім подобається. Трапляється, що чоловік висловлює гарні поради, я прислухаюся до слів критики. Іноді достатньо того, що він подивиться на роботу новим поглядом і йому простіше побачити недоліки. Він не є спеціалістом у вишивці, але може сказати щось слушне. Якщо довго працюєш над одним твором, з часом звикаєш до нього настілки, що без нового погляду зі сторони не зможеш виявити недоліки. Буває, що я вишиваю, а він сідає поруч і читає книжку. Оскільки у мене часу на читання немає, то ми таким чином суміщаємо дві справи.

- Ваша онучка теж захоплюється вишиванням. Як Ви оцінюєте її вміння та здібності?

Мені подобається її техніка, рівень майстерності. Їй 16 років, але вона вже встигла виготовити багато  цікавих речей. Онучка ходить до художньої школи, тому окрім вишивки опановує також різні техніки малювання.

- Що Вас надихає на створення нових робіт?

Все починається з мрій. Я спочатку  бачу картину у своїй уяві, а потім втілюю її нитками. Все іде від внутрішнього бажання, треба «загорітися» роботою у душі. Я обов’язково доводжу почату роботу до кінця, привчаю себе до цього і труднощів у роботі не боюся, виховую у собі терпіння.

 

Прес-досьє

 

Світлана Любота народилася 18 березня 1953 року у Брянській області (Росія). Разом з батьками у 1962 році переїздить на Урал, там навчалася у загальноосвітній школі, закінчила художнє училище, працювала на різних підприємствах художником-оформлювачем. У 1981 році переїхала в Ромни, працювала на заводі «Поліграфмаш». Малювати найкраще вдається акварельними фарбами. Вишивка з’явилася у її житті у 1997 році. І з того часу Світлана Іванівна з нею не розлучається.

 

Тетяна Івасин
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

konotop60
konotop60

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення