Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Погляд Стівен Сандерленд: «В Україні дуже багато привітних та щирих людей»
Стівен Сандерленд: «В Україні дуже багато привітних та щирих людей»
Погляд
Четвер, 28 квітня 2011, 21:01      Ромни, Сумська область

Стівен СандерлендСтівен Сандерленд – волонтер Корпусу Миру – міжнародної організації, котра допомагає розвивати громади та активізувати міжкультурні зв’язки. Він живе у Великих Бубнах, де працює у місцевій школі, аби сприяти кращому розумінню учнями іноземної мови.

Особисто для мене спілкування зі Стівом стало окрім іншого ще й  гарною нагодою попрактикуватися в англійській мові.

 

-          Стіве, коли ти приїхав у Великі Бубни? І чому ти вирішив стати волонтером?

Я прибув у Великі Бубни у грудні минулого року. Причиною стало те, що сподівався дізнатися про нову культуру, вивчити нову мову і познайомитися з новими людьми. А також навчити дітей англійської мови, розповісти їм про Америку, поділитися своїми знаннями.

 

-          Яку спеціальність ти мав в Америці?

В університеті я вивчав історію та міжнародні відносини. А потім вчився на  адвоката кілька років. Хоча поки я навчався, то паралельно займався і вчителюванням на добровільних засадах. Отже, вже тоді я мав певний досвід у цій сфері. Я вивчав історію та політичне життя країн Східної Європи і мене вже тоді цікавила ця частина світу, у яку згодом мене і направив Корпус Миру.

 

-          Звідки ти родом? Скучаєш за рідними?

Я зі штату Міннесота. За родиною трохи сумую, хоча навіть в Америці  тривалий час жив окремо від рідних:  у 18 років поїхав навчатися до Бостонського університету і з того часу живу сам. А зараз ми спілкуємося кожні два тижні по телефону. Вони збираються приїхати до мене в гості у цьому році. Мій брат навчається зараз у Німеччині і ми плануємо побачитися незабаром. Це буде або у Львові, або у Польщі. Окрім молодшого брата маю старшу сестру. А мої батьки живуть у Міннесоті.

 

-          Яким було твоє перше враження від Великих Бубнів? Що можеш сказати про Україну як про нову державу та культуру?

Моїм першим враженням була школа –  у селі вона просто чудова. До школи я пішов у свій перший ранок по приїзді у село, вона мене справді вразила. А також було помітно, що й учні, і батьки, і вчителі дуже дбають про свій заклад.

Щодо України, я би сказав, що люди тут дуже відкриті, я зустрів багато гарних людей. Всі зацікавлені дізнатися більше про Америку та світ, їм цікаво почути мою думку, поговорити зі мною. В Україні легко заводити друзів, всі терпляче ставляться до мене. Я маю на увазі, що вони намагаються говорити повільніше, аби я краще їх розумів.

 

-          Оскільки ти мав досвід вчителювання і в США, і в Україні, то розкажи, будь ласка, чим відрізняються наші учні від американських.

Я би сказав, що тут діти дуже вправні у запам’ятовуванні речей і матеріалу, віршів та нових слів з англійської. Вони з легкістю за один день вивчають вірш на цілу сторінку і можуть його розповісти вже на наступному уроці. А американці, напевно, такою здібністю до запам’ятовування не відрізняються, зокрема і я. З іншого боку,  американські діти більш творчі, адже наші школи націлені на самостійну роботу учнів та їх креативність. Словом, наші країни мають різний підхід до методів навчання.

 

-          Що ти можеш сказати про рівень знань твоїх учнів тут?

Ну насправді, він є дуже високим. Я працюю з дітьми 3-10 класів, тобто із більшістю учнів школи. Хоча, як і всюди, діти є різні: одні дуже винахідливі, мотивовані до навчання та обдаровані, а для декого просто англійська мова є не найважливішим предметом у школі. Словом, одні зацікавлені у вивченні іноземної, а інші – ні. На мою думку, це цілком нормально. Уроки я проводжу разом із викладачами англійської мови. Їх двоє у школі  і ми на уроці працюємо сумісно.

 

-          Де ти проживаєш у селі?

Я мешкаю у приватному будинку разом із господаркою. Вона є родичкою завуча школи, раніше вчителювала, а зараз на пенсії. Ми розподілили домашні обов’язки: вона готує смачні обіди, а я купляю продукти та мию посуд. Також вона допомагає мені краще засвоювати українську мову.

 

-          Чим займаєшся у вільний час?

Я приїхав сюди на початку зими, тому поки що більшу частину вільного часу проводив вдома, читаючи книжки, спілкуючись із сусідами та п’ючи каву. До речі, спілкування із сусідами теж допомагає мені краще вивчати українську мову. Люблю читати історичні книжки. Нещодавно закінчив книжку про історію Радянського Союзу, зараз збираюся прочитати про історію Туреччини. Кілька місяців тому дочитав «Анну Кареніну» Льва Толстого і короткі розповіді Антона Чехова. Сподіваюся прочитати твори Шевченка, адже він дуже популярний в Україні.

Із планів також заняття плаванням, баскетболом та футболом. Скоро допомагатиму моїй хазяйці саджати картоплю та іншу городину. Мені дуже подобається працювати на землі.

 

-          Стіве, як ти ставишся до української їжі, адже вона суттєво відрізняється від американської. Яка твоя улюблена страва?

Найбільше мені подобається борщ. І це чудово, що в Україні  його готують часто. Можу сказати, що мені до вподоби все. Єдине, що не справило враження, це кров’янка. Насправді, українська їжа базується на тих же продуктах, що й американська: ми також їмо картоплю, моркву, капусту та цибулю. І  сподіваюся незабаром навчитися його готувати самотужки, аби після повернення до США я приготував борщ своїй родині та друзям.

 

-          Розкажи про організацію, завдяки якій ти потрапив до України.

Корпус Миру був створений у 1961 році президентом Кеннеді для поширення культурного порозуміння між американцями та жителями інших країн. Корпус Миру працює в понад 120 країнах. Всього за цей час близько 250 тисяч волонтерів поширювало міжкультурну та соціальну співпрацю Америки та інших держав. На даний момент найбільше представництво міжнародної організації є в Україні. Саме ваша країна пропонує багато сфер, у яких можуть працювати волонтери.

 

-          Як тобі дається вивчення української мови? Це дуже складно?

О, так, це дуже складно. Тут зовсім інша вимова і кожне слово може мати різні закінчення, від чого змінюється й значення слова. На щастя, перед початком роботи в Україні я протягом двох з половиною місяців вивчав українську мову у таборі. Також там нас консультували, як краще вчителювати, як оцінювати та складати плани уроку, як працює шкільна система. Зараз  у Великих Бубнах я маю педагога, котра допомагає мені із вивченням української. Вона не говорить англійською, що є дуже позитивним фактом, бо це змушує мене більше думати. Іншою проблемою є те, що тут більше поширений суржик, аніж чиста українська мова.

 

Тетяна Івасин

 

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Квіти загиблим
Квіти загиблим

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення