Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Новини міста Погляд Віктор Сєрік: «Змінився підхід до роботи»
Віктор Сєрік: «Змінився підхід до роботи»
Погляд
Вівторок, 17 травня 2011, 08:22      Ромни, Сумська область

Голова районної державної адміністрації Віктор Сєрік провів зустріч із представниками місцевих ЗМІ для підведення підсумків за рік перебування на посаді. От би і міське керівництво не відсиджувалося по кабінетам,  а зустрілося б із журналістами і теж розповідало про свої здобутки. А то можна подумати, що їм просто нічим хвалитися.

-         Вікторе Петровичу, що вдалося зробити за рік перебування на посаді, а що іще не встигли із запланованого на цей період?

Вдалося зробити немало. Наприклад, влада в районі повністю сформована, люди прийшли професійні, підготовлені до цієї роботи. Багато проблем, щоправда, у стосунках виникає через те, що сільські голови та апарати сільських рад дещо звикли до іншої роботи. Протягом останніх років з них нічого не вимагали і їм це подобалось. А тепер ми потребуємо інших підходів – тих, які реально впливають на життя на територіях. Вимагаємо від сільських голів особистого спілкування зі своїми громадами та регулярних звітів.

Зараз президент і губернатор просять приділяти більше уваги ветеранам. У районі безпосередніх учасників бойових дій залишилося лише 109 чоловік. Коли я перший раз працював на цій посаді, їх було порядку 6 тисяч. Тому готуємося до зустрічі з кожним з них, вручимо подарунки, поспілкуємося.

Щодо розвитку територій, то ми побудували газопроводи та продовжуємо ці роботи у Діброві, Дзеркалці, Красному. Між іншим, у Красному, що входить до Смілівської сільської ради, люди самі проявили ініціативу, хоч спочатку його ніхто не планував газифікувати. Вони побачили, що влада виконує свої обіцянки і почали робити зустрічні кроки: профінансували прокладання газопроводу по селу, від нас вимагалося лише підвідний газопровід прокласти.

Нам вдалося залучити 6 проектів по водозабезпеченню сіл. Роботи вестимуться за співфінансування зі швейцарською стороною. Частина коштів була закладена у районному бюджеті та сільських бюджетах. Головне, що у громад прокинулося бажання працювати.

Ми переглянули розмір плати за землю, оскільки місцями нею користувалися за 0,3% вартості. Зараз же плата становить не менше 3%, а місцями є і 6%.

-         У цьому році на фінансування радіостудії виділили 10 тисяч гривень на рік. У нас уже почалися борги по зарплаті і ми знаходимося на межі закриття.

На відміну від попереднього, цього року фінансують не користувачів бюджетними коштами, а програми розвитку. Це серйозна робота, програми потрібно створювати заздалегідь. Наприклад, зараз треба працювати вже над програмами на 2012 рік. Треба, щоб було більше плановості у нашій роботі. Ми обов’язково обговоримо цю проблему.

-         Зараз у місті є гаряче питання по полігону твердих побутових відходів. Скоро закінчується термін оренди землі. Чи погодиться сільська рада Пустовійтівки подовжувати договір? І якщо ні, то чи є інші варіанти розміщення нашого сміття?

Ну тут є багато супутніх питань. Якщо говорити про сам полігон, то його насправді немає – він не узаконений і досі. Сільська рада не отримує від міста ні копійки за користування земельною ділянкою протягом багатьох років. Та земля, яка була відведена під полігон, уже перевищила свої межі, вона вийшла на людські паї. Ми зараз звернулися до прокуратури, аби структурувати стосунки міської та районної влади відносно цього полігону. Треба сказати, що вони почали реагувати. Багато проблем виникає через незрозумілу позицію депутатів: вони вже відмовляли сумській організації, котра була готова привести полігон до нормального вигляду. Правда, зараз вже нарешті прийняли рішення і сумська фірма почала працювати. Але ж скільки часу втрачено!

Так само  і на очисних спорудах. Під них використовується 12 гектар землі Коржівської сільради, хоча їй не платять за це. Там є неконтрольований викид токсичних відходів. А в кінці-кінців від цього постраждаємо всі ми, коли із водою та продуктами харчування отримаємо шкідливі викиди.

-         Вікторе Петровичу, як люди в районі ставляться до продажу землі? Чи готові вони до цього? І як дану ситуацію сприймаєте Ви особисто?

Взагалі, відповідь населення неоднозначна. Наприклад, представники старшого покоління, котрі не мають рідних і близьких, і яким залишилося прожити лише кілька років, виказують готовність продати свою землю і використати отримані кошти на ліки чи хліб. Молодші ж люди мають здебільшого протилежну позицію. Впевнений, що нас не дарма привчали до думки, що земля – це найбільше багатство в Україні і вона повинна бути у загальному користуванні. А моя особиста думка – треба створити земельний або іпотечний банк, викупити назад землю у людей. А ті, хто хочуть мати її у своїй власності, хай беруть у держави в довгострокову оренду, тому що землею повинні користуватися і прийдешні покоління. Така практика поширена й у Європі: там у приватній власності є лише незначна частка землі.

-         Як проходять посівні роботи в районі?

Нормально проходять. Зараз на полях працюють господарі і більше за них ніхто не зацікавлений у своєчасності проведення робіт. Вони це чудово розуміють й активно працюють в цьому напрямку. Проблеми є: деякі поля погано перезимували, є пересівні площі, місцями треба було змінити культуру на іншу. Цього року ми збільшили площі посівів кукурудзи. Багато господарств зараз використовують сучасну техніку, яка працює значно швидше за цілу тракторну бригаду.

-         Вже розпочався дачний сезон і багатьох людей турбує відсутність пільгових перевезень. Хто винний у цій ситуації?

Винна в першу чергу держава, котра не може забезпечити виконання всіх пільг. Нереально при державному бюджеті у 400 млрд. грн. половину з них витрачати на відшкодування пільговикам. Ми повинні бути реалістами і розуміти, що пора повертати позики. Нас затягнули у борги: держава винна 87 млрд. грн. різним міжнародним фондам за надані кредити. Це величезне ярмо на плечах громадян, тому не вистачає коштів в тому числі і на пільгові перевезення. Ми щороку недофінансовуємо перевізників. Зараз пільгами на проїзд користуються всі без винятку пенсіонери. І в цій ситуації виникає нонсенс: одні пенсіонери отримують 800 грн., і є ті, хто має пенсії по 5-7 тисяч. А пільгами користуються всі. Це не правильно. Я вважаю, що потрібна переформатація цих стосунків. Треба конкретний підхід до кожної категорії пільговиків й адресна допомога. А сам пенсіонер вже хай вирішує, як саме їх використовувати. Проблема і в тому, що договори на перевезення заключає обласне управління, а не ми. Тобто ми не впливаємо на процес, а повинно це вирішуватися на рівні місцевої влади. Тоді і з перевізникам можна вести розмови по-іншому. Місто виграє в цій ситуації, бо там більш регулярні перевезення і тому більші заробітки у перевізників. А в селах до нерегулярності рейсів додається ще й вкрай поганий стан доріг.

Дивний стан речей і з утриманням доріг. Вони  дуже поганої якості, але ми не маємо права їх утримувати: вони знаходяться у відомстві облавтодору. Їм виділяють суму із держави, а вони значну частку витрачають на утримання свого апарату: автомобілів, телефонів, зарплати, тому на самі дороги залишається мізер.

Сподіваюся, що це можна буде змінити в ході адміністративно-територіальної реформи. При царській Росії існували губернії і ними управляли, незважаючи на їх великі розміри. Важливо децентралізувати владу і забрати більшість повноважень на місця. А то зараз виходить, що чиновник у Києві вирішує, яку школу закривати чи скільки лікарів повинно бути у селі. А він може ніколи і не був у Роменському районі. Сусідня Польща провела адміністративну реформу і з 56 воєводств залишили 16, всі функції управління вони передали на місця. Це їм пішло на користь. І я вірю, що в нас такі зміни стануться. Дуже тішить, що більшість громад уже «прокинулись» і починають працювати на власне благо. 

Тетяна Івасин

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Парк
Парк

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення