Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини З ім'ям Бандери на вустах
З ім'ям Бандери на вустах
Вісті Роменщини
П'ятниця, 11 грудня 2009, 15:04      Ромни, Сумська область

Якщо говорити про настрої значної частини населення Роменщини перед війною і на її початку, то вони яскраво ілю­стру­ються протоколами допитів сотень репресованих мешканців краю, які свідчили, що у разі війни багато людей повернуть зброю проти радянської влади. Отже, стихійне невдоволення російсько-більшовицьким режимом повинно було увійти в орга­ні­зоване русло при наявності політичної сили, здатної очолити боротьбу українців за свою державу. Такою на початку війни була Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери (ОУН-Б), що скорис­талася з подій вересня 1939 року, коли внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа з'явилася можливість під виглядом переселенців з території Західної України відправляти на Схід своїх зв'язкових. Такі люди інформували населення про мету ОУН та налагоджували контакти з колишніми учасниками визвольної боротьби 1917-1920-х і повстан­ського руху 20-30-х років. Незважаючи на репресії гітлерівців, на Схід вирушають три похідні групи ОУН, одна з яких - Середня, під проводом Миколи Лемика рухалася через Полтавщину. Учасник однієї з груп - "Остап" (справжнє прізвище цього героя залишилось невідомим), прибувши зі Львова до Лубен, а потім до міста Ромни, розпочав створення підпільного бандерівського осередку, який згодом перетворився в районну організацію ОУН.

 

Про це дізнаємося зі спогадів одного з підпільників, уродженця с. Салогубівка Володимира Мазура: "На Лівобережжі України у містах Ромен та Суми друг Остап із революційної ОУН ор­ганізував підпільний український загін. Юнаки і дівчата, між якими були і деякі учорашні комсомоль­ці, збирали розкидану на полях зброю, відбили чимало автоматів у сутичці з червоними парашутистами… Наші підпільники на Над­дніпрянщині зупиняли ні­мець­кі ешелони з людьми, яких силою везли на німецьку каторгу, і випускали їх на волю..." Мазур згадує, що одним із місць зі­брання націоналістичного активу був клуб залізничників у Ромнах.

 

Згадує інший учасник бандерівської групи В. Рижевський:

 

"…На Засуллі створився невеликий хор, і перед виступами учасниця групи М.Р. розповідала: "Ми вже мали свою Українську державу і будемо мати, коли заходимось "громадою обух сталить" та будити Волю". Вона говорила, що у Львові було вже проголошено український уряд. Той хор їздив по селах Сумщини і Полтавщини, де дівчата-хористки роздавали або ж підкидали під лавки різні летючки… На за­клик Остапа молодь потаємно збирала різну зброю…".

 

Під приводом культурницької роботи хору ім. Леонтовича та пропаганди земельної реформи підпільники, за свідченнями М. Чигирина, відвідували Хмелів, Хоружівку, Яснопільщину, Хоминці та інші навколишні села. Активними учасниками бандерів­ської групи були молоді поети Леонід Полтава та Михайло Чигирин. Підпільники мали на Роменщині широку підтримку. Серед симпатиків організації був лідер глинської інтелігенції Сер­гій Зінов'єв, якого розстріляли німці за підозрою у зв'язках з ОУН. Доля самого друга Остапа була трагічною. Він загинув у Кривому Розі від нацистів тоді, коли вони розстріляли багатьох членів ОУН.

 

Після війни окремі учасники боротьби в Західній Україні за завданням головного командування УПА стали повертатися в рідні місця. Таким чином керівництво українського руху опору планувало закріпити свою ідеологічну та військово-політичну присутність на тих землях, де в період німецької окупації націоналістичне підпілля почало утверджуватись, але зазнало великих втрат у боротьбі з гітлерівським режимом. Серед груп, які діяли на Сумщині, найбільшого розголосу набула діяльність невеликої боївки УПА, яка оформилася, як видно з донесень агентів НКВС, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів (всі дані про роменську боївку взято зі справи НКВС, яка нині зберігається в архіві УМВС в Сумській області. Доповідні записки за 1944 рік. - спр. 3.) Її очолював уродженець Вовківців Микола Іванович Цуб. Сама група була невеликою (6 чоловік) і складалася в основному з жителів сіл Вовківці та Погожа Криниця. Інструктивні наради за учас­тю симпатиків з місцевого населення проводились на хуторі Широкий Яр. Завдання цього загону полягало в проведенні збройних акцій проти установ та представників радянської влади. Причому акцентувалася увага на тому, щоб знищувати тільки тих колгоспних активістів, які були відомі своїм жорстоким пово­дженням із мирним населенням. Під час експропріацій майна колгоспів повстанці вели роз'яснювальну роботу серед населення про мету своєї боротьби (див. архів УМВС в Сумській області. Доповідні записки за 1944 рік. - спр. 3 - арк. 123 зв.). У ніч з 11 на 12 листопада 1944 року цим загоном було проведено напад на бригаду колгоспу ім. Будьонного (с. Вовківці). Такий же наліт було здійснено 15-16 листопада в с. Погожа Криниця. Причому, як повідомляли своє начальство агенти НКВС: "Все награбоване майно і продукти харчування бандою було роздано населенню, яке співчувало їй і надавало всіляку підтримку" (див. ту ж справу - арк. 204).

 

З повідомлень Сумського обласного управління НКВС видно, що на боротьбу з українськими повстанськими загонами були кинуті значні сили каральних органів і партійного активу. Так, тільки у травні 1944 року проведено 60 суцільних прочісувань у населених пунктах та 6 лісових масивах площею 58 кв. км, завербовано 677 агентів серед місцевого населення. У червні того ж року організовано для тієї ж мети 18 оперативних бойових груп із числа комуністів, комсомольців та колишніх радянських партизанів (див. ту ж справу - арк. 86 зв.). У доповідній записці на ім'я наркома Внутрішніх Справ УРСР Рясного за жовтень 1944 року говорилося: "вся агентурна сітка як по відділу ББ, так і по районах області була виключно скерована на викриття контрреволюційного націоналістичного підпілля".

 

Таким чином, нещодавно виявлені в архіві УМВС України в Сумській області документи свідчать не тільки про наявність боївки УПА на Роменщині в кінці війни, а й про значну підтримку її діяльності серед українського населення.

 

Окремою сторінкою визвольної боротьби роменців за Укра­їнську державу можна назвати підпільний рух у концтаборах півночі СРСР. Одним з його учасників був поет з м. Ромни Микола Дмитрович Романій. Він з 1947 року входив до таємної організації українців Заполяр'я - ОУЗ під псевдонімом "Ярема". (див. Кривуцький І. За полярним колом. Спогади в'язня ГУЛАГу: Львів-Полтава. - "Духовна вісь". - 2001. - с. 137-139.). Писав вірші до підпільної табірної преси, налагоджував контакти, проводив агітаційну роботу. Разом з іншими 11-ма членами входив до підпільного центрального комітету, який підготував знамените Норильське повстання (весна-літо 1953 р.).

 

Геннадій ІВАНУЩЕНКО,  

директор Державного архіву Сумської області.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Парк
Парк

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення