Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини КОЗИРІ «ТЕХНО-МАШ-СЕРВІСУ»
КОЗИРІ «ТЕХНО-МАШ-СЕРВІСУ»
Вісті Роменщини
П'ятниця, 05 лютого 2010, 08:23      Ромни, Сумська область

Словосполучення "імпортне обладнання" чи " імпортна техніка" давно вже стали синонімами слів "якість", "надійність". А після того, як вітчизняний ринок заполонила закордонна продукція, чимало підприємств вимерли, як ті динозаври, й були розтягнуті "трупоїдами" на металобрухт і будматеріали, залишивши після себе кістяки цехів та виробничих підроз­ділів.

 

На щастя, в усі часи були ті, кому, за словами героя відомого фільму, прикро за державу. У 2004 році група небайдужих ентузіастів прийшла на руїни колишнього заводу АТС і в одному з цехів створила ТОВ "Техно-Маш-Сервіс". Враховуючи, що до цього засновники працювали у сфері виробництва цегли, то й нове підприємство спеціалізувалося в цій галузі. Його профілем стали випуск, ремонт і модернізація обладнання для виготовлення будматеріалів.

 

Варто зазначити, що за радянських часів існувало аналогічне державне підприємство з численними філіалами, яке займалося монтажем технологічних ліній, виведенням їх на проектну потужність. У бурхливі дев'яності, коли рвалися напрацьовані десятиліттями схеми реалізації товарів і послуг, воно припинило діяль­ність. Роменці вирішили зайняти пусту нішу. Адже в будь-якій галузі має бути підприємство, що спеціалізується на ремонті механізмів, розробці нових зразків.

 

Створене п'ять років тому ТОВ "Техно-Маш-Сервіс" довело свою життєдіяльність.

 

- У Маріуполі на цегельному заводі замінили німецький різак роменським, у Сєверодонецьку замість іспанського теж встановили наш, - із заслуженою гордістю говорить один із засновників товариства Іван Телющенко. - Ці та й інші випадки, коли надають перевагу вітчизняному обладнанню перед розрекламованим чужим, додають впевненості, що не святі горшки ліплять і закордонне не завжди означає краще. Ми можемо з ними успішно конкурувати. Ті ж вугільні установки португальці пропонують разів у десять дорожчі, але значно гірші за якістю.

 

Безумовно, сприяли успішному розвитку й авторитет та імідж засновників як надійних людей, зароблені ще під час роботи у ЗАТ "СБК". Тож замовники повністю довіряли. Починали з мінімуму, а зараз на підприємстві створено півтори сотні робочих місць. Люди вчасно одержують зар­плату, сплачуються податки, надається різноманітна допомога місту.

 

Відомий вислів, що той, хто дійсно хоче працювати, шукає шляхи, а хто не хоче, - причини, вкотре підтвердила світова криза. Доки, в тому числі й у Ромнах, на ряді підприємств запроваджували неповний робочий день, тиждень і т.п. як вимушені кроки через потря­сіння у світовій та вітчизняній економіках, у "ТМС" розмірковували, як заробити кошти. Бо криза - це не лише проблеми й негаразди, а й нові можливості, стимул для розвитку. І змогли віднайти новий шлях - впровадження енергозберігаючих технологій у виробництво цегли. Так з'явилися вищезгадані вугільні установки.

 

Поки що у сфері енергозбереження, за висловом Івана Телющенка, роботи непочатий край. Адже замість газу можна використовувати не лише ву­гіл­ля, а й відходи деревообробної промисловості та багато іншого. Зрозуміло, все нове - спочатку складне. Та й не завжди є розуміння необхідності впровадження новітніх технологій, незважаючи на досвід тієї ж Європи: мовляв, навіщо солома, брикети… краще звичний, хоч і дуже дорогий, природний газ.

 

- Починаючи з червня минулого року, вже на семи під­приємствах в Україні експлуатується розроблене на нашому підприємстві обладнання, де для випалювання цегли використовується замість газу вугіл­ля, - продовжує розповідь Іван Федорович. - А розпочалося все на зібранні акціонерів, де йшла мова про діяльність "ТМС" в умовах світової фінансової кризи. Вирішили, незважаючи на певні труднощі, все ж не змінювати основну спеціалізацію й зосередити зусилля у сфері енергозбереження. І, як показав час, не прогадали. Відразу зазначу, перехід на створені нашими конструкторами вугільні установки не означає крок назад. Навпаки, при їх виготовленні застосовані найновітніші технології - вугіл­ля у вигляді пилу потоком повітря подається до пальників, де й згорає. Фактично та ж ефективність, що й при використанні природного газу, але вартість продукції у два - два з половиною раза нижча. Під час випробувань навіть самі не очі­кували такого результату.

 

Ще одним козирем "Техно-Маш-Сервісу" є те, що його фахівці не лише виготовляють, а й монтують "під ключ", виконують необхідне налаштування свого обладнання, обслуговують у процесі експлуатації, за необхідності модернізують його.

 

Ще одним дітищем Івана Телющенка є відоме далеко за межами України підприємство з виготовлення клінкерної цегли "Керамейя". Йому й самому важко сказати, що рідніше: створене в Ромнах з нуля "ТМС" чи за участю солідних інвесторів - "Керамейя". Адже і в першому, і в другому випадках старт був ідентичний: на місці руїни постало сучасне підприємство. І вже за два місяці на "Керамейї" вийшли на проектну потужність. Ще за місяць технологічний брак складав менше одного відсотка випущеної продукції. Це й за європейськими "мірками" дуже-дуже швидко, а за нашими, з численними дозволами й узгодженнями…

 

Зараз на "Керамейї" функці­онує одна з найкращих у нашій державі та й близькому зару­біжжі лабораторія з вивчення сировини. Є ряд унікальних для України методик. Підтвер­дженням якості продукції може слугувати цегла, що лежить на стенді біля парадного входу в "ТМС". Вона за кілька років поспіль під палючим сонцем, дощем, снігом так і не втратила свого товарного вигляду.

 

Нині триває напруга над виготовленням нового виду продукції. конструктори "Техно-Маш-Сервісу" розробляють лінію з виробництва бруківки для "Керамейї" - першої в Україні. Складається враження, що Івану Федоровичу просто подобається бути лідером. Свого часу під його керівництвом організували випуск першої лицьової цегли у Роменському ЗАТ "СБК", клінкеру - на сум­ській "Керамейї", тепер настала черга бруківки.

 

Фактично такі люди, як Іван Телющенко і його однодумці, без зайвого пафосу творять справж­ню незалежність України. Не тоді, коли нічого не залежить від тебе, а навпаки. Щоб не бути голослівним, візьмемо той же клінкер. Раніше цю цеглу завозили з Європи, наповнюючи кишені закордонних виробників. Та й не лише, бо транспортувати цеглу теж дорого. Нині ж навпаки: вітчизняну продукцію в два з половиною раза дешевшу  світових аналогів з асортиментом понад 15 найменувань купують не лише на теренах України, а й за її межами - замовниками є Литва, Казахстан, Росія, Узбекистан, Білорусь, Польща… Покупці цих та й інших країн готові платити за високу якість високу ціну.

 

Павло КЛЮЧНИК.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Масляня
Масляня

Вхід на Ромни. інфо