Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Вісті Роменщини Активний погляд на життя
Активний погляд на життя
Вісті Роменщини
Понеділок, 08 лютого 2010, 08:35      Ромни, Сумська область

Сучасна молодь - яка вона? Це запитання складне і не має однозначної відповіді. Але без вагань можна стверджувати, що є люди, котрі хочуть допомагати підростаючому поколінню. Допомагати не фінансово, а морально, так би мовити, спрямовувати на правильний шлях. І це відбувається не у формі повчань чи нудних лекцій, а на основі власного прикладу: коли все, що пропонується, під­кріплюється особистими діями таких наставників.

 

Олександр Бойко народився у Ромнах, навчався у місцевій школі № 5, студентські роки провів у Сумах, де й зараз займається активною громадською діяльністю. Нині він заступник голови Сумського обласного комітету молодіжних організацій, співробітник Сумського міського центру дозвілля молоді, член спілки української молоді та студентського братства Сумщини. Саме з ним наша розмова.

- Олександре, працюючи з молоддю, у чому, насамперед, вбачаєш своє завдання?

 

- Сучасні юнаки та дівчата дезорієнтовані. Вони мають гарний потенціал, але не завжди знають, як саме і де його застосувати. Хоча, з іншого боку, сьогодні молоді люди більш свідомі й краще орієнтуються у питаннях, пов'язаних з історією. Просто у них немає світоглядної позиції, яка б давала змогу використовувати знання, отримані в школі.

 

Взагалі так склалося у ході розвитку нашої нації, що на важливих історичних етапах саме молодь брала на себе відповідальність за кардинальні зміни. І відбувалося це тому, що молоді люди керуються не прагматичними вчинками, а серцем. Якщо молодь відчуватиме відповідальність, то нестиме зміни. Вони вкрай потрібні нашому суспільству.

 

Сучасне підростаюче поколін­ня не має ідейних лідерів, котрі щиро дбали б про неї. Я намагаюся робити те, що можу і що мені вдається. Крім того, саме молодіжна політика є сферою, де зараз робиться найменше. Намагаюся, щоб зусилля давали реальні результати.

 

- Чи можеш сказати, що ти дійсно вплинув на чийсь сві­тогляд?

 

- Наприклад, у нас у центрі дозвілля молоді є дві справжні "блондинки". Це в тому розумінні, що рівень інтелекту мають не дуже високий. Але під впливом заходів патріотичного спрямування вони почали вчити у школі історію. А ще є у нас "гопнік". Незважаючи на відпо­відний його статусу зовнішній вигляд, він став себе позиціонувати патріотом і хоче показати свою національну свідомість. Тобто виходить, що під патріотичним крилом об'єднуються дуже різні підлітки, котрі по-різному проявляють свій патріотизм. Але ж від цього їх позиція не втрачає свого значення. І хай це має якусь цікаву форму або здається комусь дивним. Головне, що це щиро. Ми нікого не змушуємо приходити на заходи, говорити українською або взимку ходити у піші походи з ночівлею серед лісу. Це - самостійне рішення, яке кожен приймає для себе.

 

- Але ж самого лише бажання тут замало. Потрібна ще й певна матеріальна база.

 

- Дійсно, фінансування зараз вкрай погане, на молодіжні програми виділяється набагато менше коштів, ніж хотілося б. Хоча починали ми лише на ентузіазмі. Нам ніхто не платив, ми просто робили те, що нам подобається і в чому є реальна потреба. Сьогодні залучаємо кошти не завдяки депутатам, які під час підготовки до виборів зайняті самолюбуванням. Частіше це певні особисті зв'язки та зарубіжні фонди. Чомусь легше домовитися з іноземцями, ніж з українцями. Чесно кажучи, на більшість наших заходів грошей треба не так і багато, головніше - знайти ентузіастів, котрі могли б органі­зувати сам захід.

 

- На чому нині зосереджена твоя робота?

 

- Зараз основна наша ді­яль­ність зосереджена у центрі дозвілля молоді. Там збираються ті, хто має досвід волонтерської роботи з підлітками і приніс свіжі ідеї задля спільної мети - виховання повноцінних громадян України. Зокрема, я опікуюся патріотичною сферою. Тривалий час не було жодної концепції розвитку цього напрямку. Зараз трохи простіше. Як на мене, саме патріотичне виховання є основою самоідентифікації особистості. Серед конкретних заходів: вечорниці у народному стилі, кіно­клуби, на яких обговорюємо переглянуті фільми, відвідуємо школи, університети, збираємо історичні матеріали про наш край.

 

- На твою думку, відсоток молоді, для якої ваші зусилля не будуть марними, високий?

 

- На жаль, свідомої молоді вкрай мало. Більшість чомусь вперто хоче занапастити своє життя алкоголем, тютюном та наркотиками і не дбає про духовні цінності. Молодими людьми опікуються також культурні та освітні установи, але іноді це старі методи, що вже не діють. З'явилися також різні громадські організації, які працюють з юнаками та дівчатами, проте часто це відбувається через призму релігії. А взагалі робота з молоддю дуже корисна - ти пожинатимеш плоди того, що робиш, через певний час. І результат обов'язково буде.

 

- Не секрет, що між громадськими організаціями часто існує конкуренція. І не завжди вона здорова. Як ти до цього ставишся?

 

- За великим рахунком, конкуренція - річ корисна. Вона не дозволяє розслаблятися і зупинятися на досягнутому. На мою думку, головним є те, що люди застосовують свої знання і вміння для благородної мети. Переконаний, багато із тих, хто сьогодні відвідує наші заходи, у майбутньому вирішуватиме подальшу долю держави. Можливо, нині це звучить дещо помпезно, але отримані знання їм знадобляться. Є такий вислів: "Хто не хоче будувати спортивні зали, у майбутньому будуватиме лікарні і тюрми".

 

У Польщі, для прикладу, громадські організації знаходяться на тому рівні розвитку, коли мають велику суспільну вагу, їх думку враховують при розгляді важливих питань. Там вони справді зайняті соціальною роботою й існують не тільки на папері. У нас до цього ще не доросли свідо­містю. Та й національна еліта тіль­ки формується. Ті, хто себе так позиціонує зараз, точно не належать до національної, і точно не до еліти.

 

Спілкувалася

Тетяна ІВАСИН.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

38
38