Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини Генетична пам’ять зниклих сіл
Генетична пам’ять зниклих сіл
Вісті Роменщини
П'ятниця, 18 лютого 2011, 00:00      Ромни, Сумська область

Пам’ять – основна людська ознака. Її фізіологічні можливості ми використовуємо що­хвилини, а от про генетичні більшість із нас навіть не здогадується.

Це пам’ять поколінь: 300-річне панування монголо-татар, три століття перебування в складі Російської імперії, боротьба за незалежність у період козацької доби, страшні 30-ті роки ХХ століття, перебудова та її наслідки, руйнація села. Все це викарбовано не тільки в архівах історії, а й у генах кількох поколінь...

Тримаю в руках інформа­ційний довідник про адміні­стративно-територіальний по­діл Сумської області за 1966 рік. У ньому знаходжу інформацію про те, що на Роменщині було 173 населених пункти. Сьогодні на карті не знайдеш 36 із них. Щоправда, деякі залишилися згадкою на топографічних картах. Назви неіснуючих поселень переселяють нас ніби у світ віртуальної реальності.

Сучасна Роменщина колись була густонаселеною територією. Про це свідчать мовчазні залишки сіл, хуторів, здичавілі сади, хрести на цвинтарях – безлюдні пустки, де ледве помітні сліди людської діяльності. Різні причини змусили людей залишити назавжди батьківську землю. А починалося все в 1950-му з укрупнення колективних господарств. Сільські ради стали менше приділяти уваги людям з віддалених сіл. Їх мешканці поступово продавали свої садиби, виїздити до великих населених пунктів, районного центру. У 1990-х роках цей процес значно прискорився.

Так, колись були міцними села Луценкове і Новицьке, що поблизу Андріяшівки. Передовим було і місцеве колективне господарство. На тому місці ще можна розпізнати залишки хат, силует колишньої центральної вулиці, а також половити рибу в ставку, позбирати волоські горіхи під вже нічийним деревом. Читаючи ці рядки, колишні мешканці згадуватимуть свою вулицю і свій будинок, в якому пройшло дитинство, своє дерево, що давало прохолоду в спекотний літній день.

Але, окрім такої пам’яті про своє село, існує ще й позитивна енергетика місця, де колись проживали люди. Вона змушує хвилюватися будь-кого, навіть якщо опинився там уперше. Так було з членами Київської екологічної експедиції “Україна – Космопошук”, які вивчали прояви аномальних явищ на місці зниклого села Губарівщина біля Волошнівки. Приплив сил, ностальгію за минулим відчули на собі всі учасники експедиції. Розповідають, що навіть після повного припинення існування населеного пункту жителі Волошнівки частенько навідувалися сюди, відзначали тут сімейні дати, відпочивали.

Мешканці наших сіл, незважаючи на скрутні часи, завжди любили свою землю, турбувалися про неї, як могли. Всі ми вихідці з села, й досі на генетичному рівні завжди зберігаємо інформацію про своїх далеких пращурів. Існує думка, що повністю відродити зниклі села, мабуть, не вдасться. Але й стерти генетичну пам’ять про свої корені не дозволить сама матінка природа.

Частково підняти з колін ще існуючі села зможуть їх жителі. Головне – вірити в свої сили, не чекати вказівок, а діяти. Я глибоко переконаний у тому, що село – наша колиска – житиме.

Володимир ЛИТОВКА.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

10
10

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення