Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини Оптимізація – не означає закриття
Оптимізація – не означає закриття
Вісті Роменщини
П'ятниця, 15 квітня 2011, 00:00      Ромни, Сумська область

Про перспективи і  подальшу долю так званих „малокомплектних” шкіл Ромен йшлося під час розмови із заступником міського голови Володимиром Дудком.

– Володимире Григоровичу, у минулі роки через постійну нестачу коштів на утримання закладів освіти порушувалося питання оптимізації галузі шляхом закриття деяких шкіл. За­звичай першою називали школу № 3. Хочеться почути ваше ставлення до цього питання, адже стан фінансування освіти не покращився, а, мабуть, ще й погіршився?

– Дійсно, цьогорічне недофінансування освітянської галузі з міського бюджету по захищених статтях – зарплата, енергоносії – складає 3,8 млн. грн. Але відразу скажу, що нинішня влада проти так званих непопулярних методів. Хочу нагадати, що своє ставлення до освіти Микола Калашник ви­словив ще у передвиборній програмі. І тепер ми не відступаємося від обіцянок: мережа навчальних закладів Ромен буде збережена у будь-якому випадку. Тож зараз питання про за­криття шкіл №№ 3, 6, 9 та ін­ших не стоїть взагалі. Більше того, спільно з відділом освіти працюємо над зростанням у них наповнюваності класів.

– У цих школах є класи по 10-12 учнів. На вашу думку, чому так склалося?

– Причин я бачу декілька. Адже ця проблема існує не один рік. Раніше в місті були чітко окреслені мікрорайони. Тобто де живеш, там і вчись. Сьогодні батьки обирають самі, де здобуватиме освіту їх дитина. Що впливає на їх вибір, – вже інше питання. Протягом останніх років вищезгадані школи були під загрозою за­криття, більше того, питання закриття школи № 3 неодноразово піднімалося на сесії міської ради. У 2006 році перший клас взагалі не відкрили, навіть не звернувши увагу на те, що тринадцятьом першо­класникам та їх батькам зіпсували свято першого дзвоника. То що повинні думати батьки? Звичайно, будь-яка людина, яка піклується за своє чадо, прийме рішення перевести дитину в іншу школу. На щастя, одна з найстаріших шкіл міста, а відкрилась вона ще перед війною у 1939 році, дякуючи патріотам навчального закладу і педагогічної справи, діє й сьогодні.

– Як аргумент небажання віддавати на навчання дітей у ЗОШ № 3 інколи звучить думка, що там працюють якісь „не такі” вчителі.

– Це висловлювання навіть не піддається елементарній логіці. Всі вчителі закінчили свого часу педагогічні вузи, мають певні категорії, досвід, постійно підвищують кваліфікацію. Звичайно, є в нашому місті справжні «зірки», якими пишаємося не тільки ми, а й Сумщина. Працюють такі й у Роменській ЗОШ № 3. Так, нещодавно мені довелося вручати грамоту Міністерства освіти і науки України лауреату IV етапу конкурсу «Виховати особистість» Ларисі Шевченко. Приємно було бачити сповнені гордості очі педагогів та дітей.

– А що скажете стосовно низького рівня знань учнів?

– Що ви маєте на увазі? В усі часи і в усіх школах були як відмінники, так і двієчники.

– Мова йде про кількість призерів олімпіад.

– Наявність великої кіль­кості призових місць в олімпіадах та конкурсах хоч і є складовою так званого рейтингу навчальних закладів, але зовсім не означає «краща школа». Кожна дитина – особистість, до кожної потрібно знайти свій підхід. Не всі стають професорами та академіками. Можливо, учень зараз не вирішить певного рівняння, але в майбутньому стане, скажімо, висококваліфікованим столяром чи кулінаром і матиме звання «золоті руки». Я хочу сказати, що не слід рівняти всіх під одну гребінку, варто підходити диференційовано. Для однієї дитини перемога в предметній олім­піаді з математики є значним досягненням, для іншої – розуміння, наприклад, теореми Піфагора є межею, і з математики цей учень має «чотири». Проте він гарно малює або є воротарем року за підсумком змагань. А так званий «математик» не підтягнеться на перекладині жодного разу. До речі, учень саме цієї школи Іван Ріпчанський посів друге місце на обласному етапі Всеукра­їнського конкурсу дитячих малюнків „Моє рідне місто”. Восьмикласниця Олена Шкиря стала кращою у Шевченків­ському конкурсі „Об’єднаймося ж, брати мої”. А десятикласниця Віта Зацаринна зайняла третє місце на першості області зі спортивної гімнастики. І досягнення вихованців ЗОШ № 3 можна ще довго перелічувати.

– Минулого року під час одного із засідань виконкому було сказано, що протягом останніх п’яти років жоден із випускників школи не вступив до вишу. Це не є показником рівня освіти?

– Не знаю, з чиїх уст це звучало, але це не відповідає реальному стану справ. Міським відділом освіти ведеться щоріч­ний моніторинг по всіх освіт­ніх закладах стосовно випускників та їх подальшого навчання і працевлаштування. Жодного року не було, щоб випускники школи № 3 не вступали до вищих навчальних закладів. До речі, торік адміністрація школи уклала тристоронню угоду з Механіко-машинобудів­ним інститутом Національного технічного університету України. Думаю, такий заклад з будь-ким співпрацювати не буде.

– Тож школа має можливість розвиватися?

– Вона вже розвивається. Старожили, напевно, пам’ятають, якою свого часу була престижною третя школа. Адже все для цього є. Навіть розташування навчального закладу в центрі Ромен говорить саме за себе: поряд – паркова зона, міський стадіон, активного руху транспорту немає. Маленька, затишна, тепла, бо працює індивідуальна котельня. Є їдальня, внут­рішній санвузол, гарні світ­лі класи. Єдина проблема – мала їх наповнюваність. Але те, що ми вважаємо недоліком, чесно кажучи, є значною перевагою для батьків. Діти молодшого шкільного віку потребують особливої уваги. Де її буде більше: там, де 15 дітей, чи де 35? До речі, як мені відомо, в школі працює безкоштовна група продовженого дня. На базі цього навчального закладу активно впроваджуються від­новні практики (модель профі­лактики правопорушень), створена служба розв’язання кон­фліктів – єдина в місті.

Говорячи про третю школу, не можу не сказати й про дев’­яту. В своєму мікрорайоні вона є осередком освіти та культури, адже щорічно вчителі цього закладу беруть участь у міському  етапі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року”. У 2010-2011 роках учитель історії Ельвіра Стрипко посіла третє місце, вчитель української мови та літератури, керівник творчої роботи учнів 7-8 класів Любов Протасевич виборола перше місце у міському етапі Всеукраїнського конкурсу “Пізнай свою країну”. А діти – постійні учасники і переможці конкур­сів юних декламаторів, “Співуча веселка”, “Джерела надій”, конкурсів творчих робіт.

Відрадно, що й міські депутати теж не стоять осторонь шкільних проблем. Так, завдяки колишньому учню ЗОШ № 9, а нині депутату міської ради Ігорю Бартошу зініційовано співфінансування ремонтних робіт і облаштування спортзалу в напівпідвальному приміщенні навчального закладу. Лишається об’єднати всі починання в один проект та успішно його реалізувати.

Тобто за вкрай низького бюджетного фінансування більшість освітянських проблем вирішуються зусиллями як педагогічного колективу на чолі з директором школи, так і громадою, батьківськими комітетами, спонсорами.

– Дякую за розмову.

Спілкувався

Андрій ЯКОВЛЄВ.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

"Наші"

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення