Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини ДЕ ОСЕЛЯ КАЛНИША?
ДЕ ОСЕЛЯ КАЛНИША?
Вісті Роменщини
Вівторок, 24 січня 2012, 22:26      Ромни, Сумська область
2011 рік видався досить продуктивним і радісним для  колективу студентського наукового товариства Міжнародної громадської організації "Козацтво Запорозьке" при кафедрі педагогічної творчості та ос¬вітніх технологій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. А інакше й бути не могло. Адже вся робота молодих козаків-науковців була приурочена 320-річчю з дня наро¬дження Петра Калнишевського - останнього кошового отамана Запорозької Січі.
За рік козаками Сумської паланки Міжнародної громадської організації "Козацтво Запорозьке" здійснено багато суспільно корисних справ і наукових відкриттів. Одним із таких є дослідження й переосмислення козацької спадщини Петра Калнишевського та з'ясування місць його проживання у селах Пустовійтівка і Оксютинці.
Доречно буде сказати, що обласна рада та облдержадміністрація підтримали ініціативу щодо встановлення пам'ятного знака на місці, де колись народився і жив останній кошовий отаман Запорозької Січі. Та виявилося, що й досі воно достовірно не з'ясовано. Відомо лиш, що спочатку "кошовий Кальнишевський жив у Пустовійтівці на "Могилі" коло церкви", а затим - в Оксютинцях. Ознайомившись із численними архів¬ними матеріалами, молоді науковці дійшли висновку: Петро Калнишевський проживав у Пустовійтівці майже до сорокарічного віку. Тож козаки вирішили внести свій вклад у відзначення на державному рівні ювілею Петра Калнишевського. Стали їм у нагоді й архівні матеріали, опубліковані у книзі "Петро Калнишевський та його доба", виданій у 2009 році на кошти Всеукраїн¬ського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, який очолює Іван Рішняк. Саме там знайшли відомості про те, що Петро Іванович жив "у Оксютинцях, там, де тепер живе Трояновський" [2, 388].
Козаки відвідали Пустовій¬тівську ЗОШ ім. Петра Калнишевського, де відбулася розмова з директором Валентином Тарасенком. Він розповів про приблизне місце житла Калнишевського  поблизу Свято-Троїцької церкви - 5-й провулок Травневої, будинок № 36, що знаходиться у районі "Могилки". Про місце житла Трояновського (де до нього у ХVIII столітті  жив майбутній славетний отаман Запорозької Січі) нам повідомила Тетяна Галенко (83 роки). Також інформацію підтвердили Григорій Бугрим (83 роки), Олександр Остапенко (82 роки) та інші. Про те, що саме тут до нього жив Калнишевський, люди не знали.
Будинок на цегляному фундаменті був зведений з товстелезної деревини і обкладений цеглою, підлога - з дубової "сімдесятки". Микола Лоза розповів, що свого часу пра¬ців¬ник відділу архітектури Віктор Кальний  пророкував стояти такій будівлі не менше 1500 років. Все вказувало на багатство господаря, яке Трояновський навряд чи міг мати. Після його розкуркулення у часи колективізації там розмі¬щувалася семирічна базова школа, потім пасіка колгоспу "Більшовик", а якихось десять років тому бу¬дівлю продали на знос. А якщо припустити, що будинок біля Свято-Троїцького храму будував сам Петро Калнишевський?.. Сподіваємося, що згодом на це та інші питання дадуть відповідь краєзнавці. Ми ж плануємо направити сюди групу козаків-археологів для встановлення істинного віку знесеного будинку.
Тепер на місці величного господарського двору - пустир, на якому, на наше щастя, ще й досі височить крислатий 290-річний дуб, ймовірно висаджений Петром Калнишевським на честь народження одного з синів. Однак стовбур дерева-пам'ятки "зранений". Руки людини із зубожілою душею з трьох  боків віковічного дуба зрубали смужки кори. Маємо врятувати його як неоціненну пам'ятку й справжню окрасу села. Ніким не зайнята територія полегшує здійснення наміру: порушити перед Пусто¬війтівською сіль¬радою питання щодо надання дозволу насипати тут пагорб і встановити пам'ятний знак. Звичайно ж, такий знак необ¬хідно встановлювати й там, де Петро Іванович жив зі своїми батьками.
Активну участь у дослідженні даної проблеми взяли військовий старшина (підполковник) Сумської паланки А.М. Кулага, підхорунжий В'ячеслав Оліцький та берегині Анна Крепочина і Лариса Півторака з Роменщини.
Прес-центр Сумської паланки Міжнародної громадської організації "Козацтво Запорозьке".
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

1
1

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення