Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини «Смарагдова мережа» об’єднує Європу та Україну
«Смарагдова мережа» об’єднує Європу та Україну
Вісті Роменщини
Неділя, 02 червня 2013, 18:36      Ромни, Сумська область
Спільна програма Європейського Союзу та Ради Єв­ропи «Смарагдова мережа: етап II» зі створення низки природоохоронних територій триває вже кілька років. Нещодавно її учасники зустрілися на міжнародному семінарі в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

У заході взяли участь голова Постійного комітету Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі Ян Плєс­нік, а також представники та експерти Ради Європи, делегації Європейської комісії та національних органів, що працюють у галузі охорони природи Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Республіки Молдова, Росії та України. В складі української делегації працював учитель біології Роменської ЗОШ № 5 В.В. Литовка.

На першому етапі програми Україна визначила 151 потенційний об’єкт «Смарагдової мере­жі». Під час другого етапу їх кіль­кість суттєво збільшиться. Також опрацьовуватимуться механізми менеджменту для збереження таких об’єктів. Своє бачення інформаційного та навчально-виховного напрямків програми й розкрив під час міжнародної зу­стрічі Володимир Литовка.

– Коли я долучився до проекту, то зрозумів, що через систему шкільного виховання можна значно збільшити кількість його учасників, – зробив він висновок. – На мою думку, головне завдання «Смарагдової мережі» – дійти до свідомості кожного, переконати людину в необхідності жити в екологічному сус­пільстві й разом із ним гармонійно розвиватися. Тільки тоді особис­тість автоматично на підсвідомому рівні й зможе взяти участь у програмі, спочатку як віртуальний суб’­єкт, а потім і як реальний його виконавець. Сучасному суспільству потрібна саме така особистість нового соціального типу – людина екологічна.

Інформаційна та навчально-виховна політика проекту може мати найрізноманітнішу спрямованість. Її базовою основою є екологічний гуманізм – філософське поняття, відображене в тезі: не нашкодь, захисти, збережи. Головна ж проблема проекту – зберегти для нащадків генетичну, видову та екосистемну біологічну розмаїтість. Цю задачу пропоную вирішувати комплексно, за різними напрямками діяльності.

Перший вектор – екологізація суспільства. Її слід починати в середовищі підростаючого покоління через навчально-виховний процес. Але стандартна шкільна екологічна програма не дасть бажаного ефекту, хоча частково й розглядає структурні складові проекту «Смарагдова мережа». Створення ж у районних центрах відділень Малої академії наук, зокрема еколого-біологічної секції, успішно заповнює цей пробіл. Школярі з різних куточків України беруть участь у різноманітних загальнодержавних екологічних проектах, конкурсах, конференціях, зльотах. Вони спілкуються між собою, розповсюджують природоохоронні ідеї серед друзів, знайомих, батьків і родичів. Так ненав’язливо можна поширювати інформацію про проект, заощаджуючи засоби й час, впливати на свідомість, мислення й психіку школяра, визначаючи його екологічну позицію на все життя.

Другий вектор – публіцистика. Важливим фактором сприяння поінформованості населення про екологічні проблеми є друковані матеріали. При цьому треба зважати на те, що жителі невеликих населених пунктів більше знають про них, ніж мешканці мегаполісів, тільки тому, що живуть ближче до природи. Варто додати, що останнім часом в Україні з’явилося більше десяти друкованих публікацій про «Смарагдову мережу».

Третій вектор – проектна робота: конкурси, реферати, повідомлення, наукові праці в рамках проекту. Домінуючі теми мають стосуватися планування нових територій природно-заповідного фонду місцевого значення з перспективою включення їх до «Смарагдової мережі».

Четвертий вектор – науково-дос­лідні пошукові групи. Так, шкільна науково-дослідна пошукова група під моїм керівництвом нараховує 52 особи. Є командир і відповідальні за різні сектори роботи. Я готую майбутніх дослідників природи. Навіть випускники, які долучилися до цієї роботи, продовжують підтримувати зв’язок із навчальним закладом. У перспективі плануємо поєднати таку діяльність із заняттями в Малій академії наук. Краєзнавча робота, моніторинг місцевих біотопів, вивчення біологічної розмаїтості, пошук рідкісних і зникаючих видів доповнюють і розширюють інформацію про проект. Тим більше, що річка Сула вже визначена як потенційний об’єкт «Смарагдової мережі». Тож кому, як не нам, її вивчати?

П’ятий вектор – музейно-архівна діяльність. Так, 2006 року в ЗОШ № 5 з навчально-виховною метою створено музейний комплекс «Ноо­сфера», що складається з шістнадцяти підрозділів: «Євроінтеграція», «Наука», «Екологія», «Біологічна розмаїтість», «Палеонтологія», «Кунсткамера», «Інформаційний центр», «Усе про браконьєрство», «Людина – соціальна істота» та інші. 2009 року ми перетворили його в музей «Смарагдової мережі».

У ньому побували відвідувачі з усіх куточків України: школярі, їхні батьки, вчителі. В робочі дні, на шкільних перервах він постійно відкритий, пропагуючи ідеї екологіч­ного гуманізму проекту «Смарагдова мережа». Кожен експонат, а їх вже три тисячі, крім прямого, носить і символічне значення. У цьому ж приміщенні діють штаб пошукової групи та експедиційна школа.

Шостий вектор – соціальна мережа. Інтернет нині найшвидший інформатор. Тому на сайті «Вконтакте» в рамках проекту вже розповсюджується багато тематичних файлів. Наприклад, на моїй сторінці близько 600 друзів можуть стежити за розвитком проекту. Тут представлено 70 відеосюжетів, 50 альбомів і багато інших документів. Таким же чином налагоджена тісна взаємодія групи «Ромни-Космопошук-Екологія» з учасниками міжнародного руху та загальноросійського науково-дослідного об’єднання «Космопошук», що вивчає маловідомі та аномальні явища, де також створені групи з екологічних питань.

Звичайно, існують й інші шляхи реалізації проекту «Смарагдова мережа» в Україні. Але тільки разом, комплексно, використовуючи сучасні інноваційні та інформаційні технології, можна досягти реальних результатів, – переконаний Володимир Литовка.

Чи потрібно нагадувати, що Роменщина стоїть на порозі екологічної катастрофи через переповнений полігон твердих побутових відходів, засмічені ліси, недосконалість очисних каналізаційних споруд і ряд інших факторів, пов’язаних передусім із безвідповідальним ставленням людей до навколишнього середовища? Тож шукати шляхи втілення проекту на зразок «Смарагдової мережі» незабаром доведеться всім. Адже тільки так ми зможемо вижити в техногенній ері інформа­ційної доби нафтогазовидобувного періоду.

Денис МЯГКОВИЧ.

 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

konotop64
konotop64

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення