Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Вісті Роменщини Дух міцний, як броня
Дух міцний, як броня
Вісті Роменщини
П'ятниця, 12 грудня 2014, 22:46      Ромни, Сумська область
Олег Стогній у серпні пішов добровольцем у зону АТО. Зараз його підрозділ дислокується неподалік Донецького аеропорту. Олег Анатолійович завжди займає активну життєву позицію, не може сидіти й пасивно спостерігати за подіями. Наприклад, у Ромнах він очолює квартал № 15, де за доволі короткий період зумів спільно з мешканцями навести практично взірцевий порядок.

- Чому ви вирішили піти на військову службу?

- Зізнаюся чесно, без жодного перебільшення чи пафосу, рушієм стали патріотичні мотиви. В такий спосіб хочу зробити свій внесок у захист нашої України. Разом зі мною воюють багато хлопців із Сумщини й Харківщини. Всі бійці готові до наступальної операції, але нам не дають такого наказу. Хотілося, аби влада більше уваги приділяла подіям на сході. До слова, до нас жодні високі чини не приїздили.

- Хто вам допомагає найбільше?

- Волонтери забезпечують солдатів фактично всім. Від держави, скажімо, наш підрозділ нічого не отримав. Усе спорядження зі складів дісталося у спадок від Радянського Союзу. Повертаючись до питання підтримки, зазначу: солдати не голодують завдяки постійним надходженням від добровольців. Їх дійсно багато.

- Що можете сказати про сторону противника?

- Там є азербайджанці, строковики російської армії та найманці. Місцеве населення їх не сприймає як визволителів. Нам жінки зізнавалися, що хотіли зовсім іншого.

- Який бойовий дух панує у вояків?

- Усі налаштовані на позитив. Дуже підтримують бійців дитячі малюнки й листи. Траплялося, що солдати морально «оживали» саме завдяки таким передачам. Виходить, що ми тут стоїмо не лише за самих себе, а й за підростаюче покоління. Звісно, є негативні моменти, як-от стара техніка чи відсутність гарячої води. Приміром, у польових умовах армійці мали змогу помитися двічі на місяць. Проте намагаюся не зважати на тимчасові незручності. Вірю, ми не дарма обороняємо східні терени держави. Там серед військових панує братерство, всі один одного морально підтримують.

- Олеже Анатолійовичу, як рідні поставилися до того, що ви пішли добровольцем у зону бойових дій?

- Вони з розумінням сприйняли моє рішення. Зараз я отримав десятиденну відпустку. Приємно було побачити, що в нашому кварталі й далі піддержується чистота. Те, чого вдалося досягти за півтора року мого головування, люди зберегли. Також вдячний Надії Пивовар, яка погодилася виконувати мої обов’язки, поки я перебуваю на службі. Мені здається, українцям варто зараз об’єднатися і трохи потерпіти. Тоді зможемо перемогти. У нас для цього є все необхідне!

Тетяна ЄЛІНА.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

32
32