Ромны. Romny. Ромни. інфо

Ромни.інфо Вісті Роменщини Чоботар – син шевця
Чоботар – син шевця
Вісті Роменщини
Понеділок, 13 квітня 2009, 10:27      Ромни, Сумська область

До 100-річчя від дня народження В.І. Андрєєва

 

Нещодавно минуло сторіччя  від  дня  народження Василя Івановича Андрєєва, фахівця високого рівня в галузі легкої промисловості, громадського діяча, колишнього директора Роменської взуттєвої фабрики.

 

В. Андрєєв народився 20 березня 1909 року в м. Бахмуті Катеринославської губернії (зараз м. Артемівськ Донецької області) в сім’ї шевця. З дитинства зазнав болю сирітства.

 

Рано довелося піти на власні хліби, підробляв у сусідів кустарів-шевців, а потім був учнем та робітником Артемівської взуттєвої фабрики. Одночасно навчався у вечірній школі робітничої молоді. Опісля закінчив Київський інститут шкіряної промисловості.

 

З 1937 року доля пов’язала В. Андрєєва з Сумщиною, він отримав направлення на Роменську взуттєву фабрику на посаду головного інженера.

 

Лихоліття Великої Вітчизняної війни Андрєєв зустрів на трудовому фронті – був задіяний на евакуації фабрики до м. Ташкент. А з 1942 по 1943 роки перебував у лавах Радянської армії, захищаючи Вітчизну від фашизму.

 

Після визволення Ромен від фашистських загарбників повернувся на взуттєву фабрику. І вже  за рішенням Сумського обкому партії й обллегпрому в 1944 році його призначили директором.

 

У повоєнні роки направлявся на відродження багатьох  під­приємств України, працював на керівних посадах – директором декількох взуттєвих фабрик, головним інженером – заступником начальника управління легкої промисловості Херсонського, Луганського, Придніпровського раднаргоспів. У зв’язку з ліквідацією раднаргоспів та на прохання колективу Роменського шкіряно-взуттєвого комбінату призначений його директором.

 

Андрєєв завжди був новатором багатьох починань.  Саме він організовує реконструкцію комбінату й бу­дівництво нової сучасної взуттєвої фабрики. Турбота про людей, бережливе ставлення до кадрів спонукають його взятися за будівництво медичної амбулаторії, гуртожитку та житлових будинків для працівників  підприємства.

 

Багато добрих слів звучало на адресу В. Андрєєва від підлеглих за роки керівництва взуттєвою фабрикою, де пропрацював директором з 1963 по 1971 рік, аж до виходу на пенсію.

 

Як істинному патріоту своєї землі, Василю Івановичу були притаманні якості високої гуманності – честь, відданість справі, безкомпромісність, доброта, готовність допомогти іншому.

 

Поруч з ним завжди була його дружина – Лідія Максимівна, яка народила  двох синів та доньку. Його славетний родовід продовжується в онуках, яких росте троє, правнуках.

 

На 67-му році Василь Іванович передчасно пішов з життя. 

 

Світла пам’ять про надзвичайного трудівника, цілеспрямованого фахівця, талановитого керівника В.І. Андрєєва назавжди збережеться в серцях тих, хто знав його, працював з ним поруч. Такі люди – гордість нашої історичної Сумщини…

 

Валентина Єфремова.
 

Додати коментар

Увага! Якщо Ви не зареєстрований користувач, то можуть виникнути проблеми з коментуванням, пов'язані з тим, що ім'я, під яким Ви хочете залишити коментар, вже належить зареєстрованому користувачеві. Будь ласка, зареєструйтесь або виберіть більш унікальне ім'я.

Захисний код
Оновити

 

Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

11
11

Вхід на Ромни. інфо



Оголошення