In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Сіль зі смаком нафти |
Вісті Роменщини |
П'ятниця, 13 вересня 2013, 07:44 Ромни, Сумська область |
Всі добре знають про видобуток нафти на нашій землі, розпочатий в 30-х роках минулого століття. А ось про соляний промисел, який існував у роки окупації Роменщини фашистськими загарбниками і деякий час після визволення, тепер мало кому відомо. У нашому краї залягають величезні запаси кам’яної солі, але вони знаходяться на великій глибині. Найближче до поверхні землі цей соляний купол підходить у районі Герасимівки. Там колись відкачували воду, насичену сіллю.
Перед відступом Червоної Армії з території Роменщини нафтові свердловини біля Герасимівки підірвали. Німці намагалися відновити їх роботу, але безрезультатно. Свердловини передали в концесію полякам, які розпочали качати солону воду та продавати її.
Оскільки під час окупації нашого краю солі практично не було, то біля цих покладів щодня збиралася черга з жителів сіл Герасимівка, Засулля, Оксютинці, Пустовійтівка… Куплену солону воду вдома випарювали на вогнищі. Я пам’ятаю, як у нас за двором на городі лежала на цеглинах розрізана вздовж діжка. В неї мама наливала солону воду, мені наказувала підкладати у вогонь дрова. Рідина поступово випаровувалась, а на дні залишалась коричнева сіль – через домішки нафти. За нею до сіл приходили покупці-міняйли. Пригадую, що мама виміняла в жителя з-під Кролевця два червоні рушники. Селяни й самі йшли продавати сіль за десятки кілометрів. Наприклад, мама в селі Беєво (тепер Липоводолинський район), відстань до якого становить близько 50 км, за сіль виміняла для нас продукти. Володимир МЕЛЕШКО, пенсіонер, дитина війни. |